Як політики, онлайн-магазини та ресторани виконують норми закону про мови.

Несподіванки і скандали, в матеріалі #Букв.

16 січня набули чинності нові норми закону Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема ст. 30, яка говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтепер усі підприємства та організації повинні спілкуватися зі споживачами та надавати всю інформацію українською мовою – це магазини, зокрема онлайн-майданчики, заклади харчування та інші суб’єкти. Комунікація може відбуватися й іншою мовою, якщо вона прийнятна для обох сторін, проте за замовчуванням сайти, сторінки в соцмережах, каталоги, меню повинні використовувати українську.

Крім того, закон зобов’язує посадовців знати державну мову та говорити нею під час виконання службових обов’язків – про це говорить ст.12. До того ж, чиновники перед вступом на посаду складатимуть іспити з мови.

Водночас на приватне спілкування та релігійні обряди дія закону не поширюється. А за публічне приниження або спотворення державної мови можуть притягти до відповідальності.

Якщо права споживачів на отримання послуг українською порушуються, можна надіслати скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови.

Букви спостерігали, як публічна сфера українізується або ігнорує цю необхідність.

Політики і чиновники: стараються, але не всі

Не секрет, що багато державних службовців досі відмовляються розмовляти українською під час виконання службових обов’язків і використовують російську, таке неодноразово траплялося, наприклад, у Верховній Раді.

Буквально напередодні 16 січня депутат Миколаївської міської ради від партії «Опозиційна платформа – За життя» Руслан Москаленко під час засідання комісії відмовився переходити на українську, назвавши прохання про це «політичним питанням» .

Трохи раніше лідер фракції «Партії Шарія» у міській раді Краматорська також відмовився виступати українською. Таке трапилося щонайменше двічі – в листопаді та грудні. Він назвав російську мову «материнською», а потім додав, що поважає українську.

Міський голова Одеси Геннадій Труханов записав привітання з Новим 2021 роком. Воно двомовне: закадрова начитка відбувається українською, а виступ Труханова – російською .

Сайт Одеської міської ради ведеться українською та має російську й англійську версії. Проте Facebook-сторінка, на яку веде посилання із сайту, називається «Департамент информации и связей с общественностью Одесского горсовета» і заповнена російськомовними публікаціями.

Проте не обійшлося без зрушень. 18 січня Труханов чи не вперше провів нараду українською мовою. І йому, і міським чиновникам було складно, але вони старалися. Крім того, мерія планує запровадити для працівників уроки з української мови.

Регулярно розмовляв російською на засіданнях та нарадах і колишній міський голова Харкова Геннадій Кернес, нині покійний. Офіційний сайт міськради станом на січень ведеться українською та має російськомовну версію. Facebook-сторінка до лютого 2020 року називалася «Харьковский городской совет» та велася російською. Тоді її перейменували, хоч і не зовсім вдало: «Харківска міська рада» (замість «Харківська»), опис сторінки російською, публікації українською та російською. Проте останній пост на сторінці датується 25 червня 2020 року.

Кав’ярні та ресторани: краще заздалегідь

Для Києва, не кажучи вже про міста півдня та сходу, звичною є ситуація, коли до відвідувачів та клієнтів персонал з порога звертається російською. Хтось переходить на українську, коли чує у відповідь «Доброго дня», а когось і так влаштовує. Мовні норми, які почали діяти 16 січня, встановлюють, що персонал має спочатку звернутися українською, а вже потім сторони з’ясовують, яка мова їм комфортна.

Те саме стосується і сайтів та сторінок у соцмережах. Ми проглянули Instagram та Facebook деяких закладів, щоб з’ясувати, хто з них дотримується закону. Орієнтувалися насамперед на російськомовні назви, але не тільки.

Скажімо, популярна у Києві мережа закладів «Хлебный». Саме під такою назвою ці заклади починали роботу, зараз на вивісках назву скоротили до лаконічного ХЛБНЙ. Хоча сторінка в Instagram досі називається «Хлебный», її опис станом на 20 січня – російською, як і всі публікації. Меню, опубліковане на сторінці – українськомовне.

Ще один київський і не тільки заклад – «Цветочная мафия». Instagram-сторінка має аналогічну назву, до літа 2020 року комунікація відбувалася російською, аж поки заклад не написав 4 липня, що переходить на українську.

Наприкінці 2018 року в Києві та Харкові відкрилися ресторани «Итальянская редакция». Спілкувалися в соцмережах вони лише російською, але на початку липня 2019 року сторінки обох закладів стали українськомовними.

Те саме трапилося з іншим закладом того самого власника – «Жизнь замечательных людей», розташованим у центрі Києва.

Хоча сайт цієї сім’ї ресторанів, яка включає київські та харківські заклади «Любимый дядя», «Городское кафе 1654», Moskvich Bar та інші, має лише російськомовну та англомовну версії.

Київський ресторан «Публицист» відкрився 2019 року, у новинах з’явився саме з такою назвою, хоча вивіску має українськомовну. Спілкується в соцмережах російською, зокрема після 16 січня.

Кафе азійської кухні «Китайский привет», «Тайский привет» та «Вьетнамский привет» у Києві мали назви та комунікацію лише російською, у січні 2021 року почали писати двомовні пости: українською та російською, назви теж українізували.

Як бачимо, є тенденція до переходу закладів на українську. Можливо, з часом ситуація буде поліпшуватися. Проте вляпатися у скандал встигла невеличка київська кав’ярня під назвою Uncle Alex. 16 січня Instagram кав’ярні опублікував глузливий коментар щодо переходу на українську мову, назвавши ситуацію «розмовним цирком».

Це викликало невдоволення в інтернеті, проте згодом з’явилося відео, на якій власник кав’ярні просить вибачення і зазначає, що погарячкував.

Аналогічно відзначився одеський заклад «Артель «У Машковичей»». 16 січня Facebook-сторінка закладу опублікувала пост, у якому українські слова написані російськими літерами, вочевидь, це мала бути іронія над виконанням мовного закону.

Після хвилі обурення власники заявили про закриття закладу «через численні погрози» та сказали, що чекають публічних вибачень.

Магазини: можливо, якщо дуже захотіти

Тривалий час сайти онлайн-магазинів в Україні за замовчуванням завантажувалися російською. Якщо пощастить, то можна було знайти кнопку, яка перемикає сайт на українську, проте далеко не кожен із них взагалі мав українськомовну версію.

Скажімо, ще в 2018 році сайти таких великих торговельних майданчиків, як Rozetka, Makeup та Parfumsпри пошуку в гуглі відкривалися російською.

Зараз цю проблему вирішили: сайти одразу відкриваються українською, хоч і з нюансом: після домена .ua є розширення /ua або /uk, яке вказує на українську. Якщо цей «хвостик» прибрати, сайт стане російськомовним попри український домен.

Деякі великі майданчики тривалий час взагалі не мали українськомовної версії. Відомий активіст-українізатор Святослав Літинський судився з такими сайтами і досягав успіху. Так, у 2018 році пан Літинський виграв суд проти інтернет-магазину «Модна каста», до якого намагався достукатися впродовж шести років, відправивши сотні звернень. Суд зобов’язав магазин перекласти сайт українською, зараз українськомовна версія відкривається за замовчуванням.

Аналогічно ігнорувало численні звернення активіста українське представництво косметичного бренду Yves Rocher. Але у 2019 році компанія програла суд, сьогодні українськомовна версія сайту відкривається без зусиль і навіть стоїть на рекламі в Google.

Серед десятків відомих інтернет-магазинів при переході з пошуковика російською відкрилися сайти Lamoda (одяг), Brocard (косметика), Bomond (косметика), Moyo (техніка та електроніка), Must Have (одяг), letu.ua (косметика), перші п’ять мають українськомовні версії, останній виключно російськомовний. Сервіс бронювання житла Booking.com за першим посиланням, яке рекламується в Google, відкривається російською, друге в списку – вже українською.

Нагадаємо, що тепер українці можуть поскаржитися на недотримання мовного законодавства. Для початку варто звернутися до менеджменту закладу, який порушив права громадянина, зафіксувати порушення у книзі скарг. Крім того, скаргу можна надіслати на ім’я мовного омбудсмана: поштою на 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронною поштою на skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити електронну форму на сайті Уповноваженого .