Це дасть змогу гармонізувати українське законодавство з порадами Національної технічної групи експертів з питань імунізації, що базуються на рекомендаціях ВООЗ, повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров'я.

"До затвердженого переліку не додавали нових протипоказань. Внесені зміни дозволять лікарю надати кваліфіковані послуги майбутньому пацієнтові. Покращення опису процедури щеплення допоможе лікарю точно визначати абсолютні протипокази та свої дії у конкретних ситуаціях", - йдеться у повідомленні.

Тепер протипокази для людей із можливою алергічною реакцією на компоненти вакцини класифіковані відповідно до можливих алергенів: яєчного білка, дріжджів, желатину, лактози та латексу.

Протипокази для людей із первинним імунодефіцитом були розділені за типами імунодефіциту. Окремо виділили рекомендації для вакцинування людей, які живуть поруч з людиною, яка має важку імуносупресію, імунодефіцит.

До прикладу, люди з імунодефіцитом повинні уникати підгузків малюка, якого вакцинували ротавірусною вакциною протягом 4 тижнів. Для людей із ВІЛ-інфекцією описали застереження для кожної вакцини.

Також рекомендується щеплюватись вагітним або жінкам, які планують вагітність, від грипу протягом сезону грипу. Немовлята, які контактують з вагітними, можуть бути щеплені ротавірусною вакциною так само, як і інші малюки, котрі не мають таких контактів.

Окремо описане питання вакцинації у період лактації. Щеплення жінкам, які годують немовля, інактивованими вакцинами або вакцинами, що містять живий вірус, не впливає на безпеку жінки чи дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні.

Абсолютними протипоказами до профілактичних щеплень є порушення імунітету, анафілактичні реакції, тяжкі поствакцинальні реакції, гострі захворювання, неврологічні порушення та інші.

Постійні протипокази мають пожиттєвий характер та, швидше за все, не будуть змінюватись. Тимчасові - зникають з часом та мають тимчасовий характер лише у момент проведення щеплення, зазначили в МОЗ.

Також існують застереження, так звана вакцинація з пересторогою. Тут остаточне рішення стосовно проведення процедури бере на себе лікар з урахуванням усіх ризиків та переваг для здоров’я пацієнта, пояснили в міністерстві.