Очільник міського управління охорони здоров’я Володимир Зуб в ефірі радіо «Львівська хвиля» озвучив ранкову статистику захворюваності на COVID-19 у місті й області та розповів, чи можливо виявити, що людина вже перехворіла коронавірусом. Він також пояснив, чому офіційна статистика в Україні відрізняється від кількості фактично інфікованих.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

«На ранок 15 квітня підтверджено 152 випадки коронавірусної інфекції, тобто цієї доби — 16 нових хворих. Додався ще 1 випадок смерті. Коронавірус виявили за результатами посмертного аналізу. Загалом — уже 6 осіб померло, одужало також 6 осіб. Зараз в інфекційній лікарні перебуває 89 пацієнтів із пневмонією, у 8-й міській лікарні — 28, та в 1-шій міській лікарні — 19», — зазначив Володимир Зуб. За його словами, здебільшого хворіють літні люди — віком від 60 років, однак є й підтверджені випадки COVID-19 в молодших осіб — 40−45 років.

«Помирають здебільшого старші люди та люди з супутніми соматичними патологіями у вигляді хронічних захворювань легень, цукрового діабету, серцевих захворювань. Тобто, як і показує досвід інших країн, цей вірус особливо важкий для людей старшого віку й тих, хто має супутні патології», — пояснив медик.

Як зазначив Володимир Зуб, за статистикою на вчорашній вечір, серед 152 інфікованих 98 — мешканці Львова. Більше половини з них — не в лікарні, а на самоізоляції вдома під спостереженням львівських медиків. «У них немає клінічних ознак, кашлю, задухи, ми щодня моніторимо, й вони перебувають вдома. Це підтверджує те, що люди можуть бути носіями коронавірусу без клінічних проявів. Тому, якщо не дотримуватись жорстких вимог карантину, ці люди виходять на вулицю, на ринки, спілкуються, ідуть в церкву та, не підозрюючи, що вони інфіковані, інфікують осіб навколо. Тож дуже важливо максимально залишатися вдома, просити старших людей не виходити на вулицю, дотримуватись фізичної дистанції. Тільки карантин може призупинити цей патологічний ланцюжок передачі інфекції», — додав Зуб.

Тим не менш, офіційна статистика відрізняється від кількості фактично інфікованих людей, підкреслює медик. За його словами, потужностей лабораторій, що проводять ПЛР-тестування в місті, недосить. У середньому вони проводять близько 100 аналізів на добу. Відтак, велика кількість людей недообстежена.

«І хоча ми робимо експрес-тести — а це вже більше 5000 за 2 тижні, та вони не є визначальними, щоб діагностувати патологію. Дуже багато випадків, коли експрес негативний, а ПЛР позитивний. Або, скажімо, 6-й померлий двічі мав негативний ПЛР-тест, і лише за результатами розтину та обстеження трупного матеріалу, ПЛР виявився позитивним. Таке теж буває», — підкреслив Володимир Зуб.

Він також зазначив, що за позитивним результатом експрес-тесту та негативним ПЛР не можна зі 100%-ю певністю стверджувати, що людина вже перехворіла коронавірусом. Наразі в Україні достовірної діагностики на наявність антитіл до COVID-19 не проводять.

«Як пише англомовна література, якщо ми беремо експрес-тест, і він позитивний, а ПЛР від’ємний, то, дослівно, „це може свідчити про те, що людина, ймовірно, перехворіла“. Тобто це не 100%. Але, з іншого боку, є й методи достовірної діагностики в світі. Наприклад, у Німеччині, завдяки імуноферментному аналізу, можна визначити титр антитіл. Це означає, що людина перехворіла. В Україні такого методу немає. Тому достовірно сказати не можемо», — додав Володимир Зуб.