У березні-квітні 2020 року на ремонт та експлуатаційне утримання доріг в Україні провели тендери на 24,26 млрд грн. З цієї суми невелика група фаворитів Укравтодору, об’єднаних під дахом Національної асоціації дорожників України, отримала левову частку – 20,40 млрд грн., або 85%.

Решту 15% отримали або регіональні фаворити накшталт «Славдорстроя» в Донецькій області чи «ШБУ-77» в Закарпатській, або компанії, що прорвались на тендери через заточки Укравтодору після їх оскаржень в АМКУ – наприклад «Рома» чи «Мікстрансбуд».

Найбільші дорожні підрядники у березні-квітні* (жирним виділено членів НАДУ)

*В таблицю попали компанії, що отримали підряди на 200 млн грн і більше. До аналізу з системи «Прозоро» було взято контракти більші від 20 млн грн.

Нагадаємо, з початку 2020 року Укравтодор впровадив у своїй тендерній документації дуже жорсткі вимоги до учасників ринку. За словами голови відомства Олександра Кубракова, вони спрямовані на обмеження кількості компаній, що можуть брати участь у ремонті великих трас. Обмеження полягають у наступному:

• Якщо у тендері на капремонт державної траси треба виконати певні види робіт на 1 млрд грн, то учасник повинен довести, що у останні 3-5 років виконував такі самі види робіт у обсязі 100% саме по угодам на капремонт державних трас (а не регіональних чи територіальних). Заточка полягає у тому, що у цей період Укравтодор з власних причин дуже рідко проводив тендери на капремонт доріг, обмежуючись поточним середнім ремонтом. А ті підряди по капремонту/реконструкції що були – були отримані саме лідерами картелю.
• Доводити досвід виконання аналогічних робіт можна тільки по контрактам, які виконані на 85%. Заточка полягає у тому, що основною причиною невиконання підрядів є відсутність фінансування з боку Укравтодору. Тобто здебільшого замовник сам регулює у яких підрядників буде подолано 85% рубіж, через який не пролізав навіть член НАДУ «Альтком».
• Укрупнення капремонтних підрядів до сум понад півмільярда гривень. Заточка аналогічна попереднім – потрібно назбирати велику кількість виконаних контрактів, тоді як їх має обмежена кількість фірм.
• Підтверджувати виконання контрактів потрібно відгуками від замовника, отриманими на момент оголошення тендеру, на який цей відгук потрібно надати. Заточка полягає у тому, що відгуки надають регіональні філії Укравтодору, а самі ці відгуки ніяк не регламентовані. Тож якщо Укравтодор не бажає, аби певна компанія потрапила на його тендер наприклад у Кіровоградській області, то фірма може з запізненням отримати відгук від філії Укравтодору у Запорізькій області по контракту, який вона збирається подати на кіровоградські торги.
• Мати асфальтобетонний завод на відстані до 150 км від місця ремонту вже на момент оголошення тендеру. Заточка полягає у тому, що таким чином фірми ставляться у залежність від власників стаціонарних АБЗ. Якщо ці власники з певних причин чи домовленостей не захочуть укладати угоди з учасником торгів про гарантію поставок йому асфальту, то фірма не зможе взагалі взяти участь в тендері. Навіть якщо вона має мобільний АБЗ, який зараз знаходиться в іншому регіоні, але його можна швидко перевезти на місце нового ремонту у випадку перемоги.

Ці заточки є антиконкурентними і Антимонопольний комітет зайняв однозначну позицію – зносити дискримінаційні вимоги, якщо до Тендерної колегії надходять на них скарги. Відтак картелю і Укравтодору доводиться йти на певні домовленості з окремими скаржниками, аби вони відкликали обгрунтовані скарги.

У наступній публікації про те як кількість справжніх конкурентів на тендерах Укравтодору відображається на економії державних коштів.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»