З початком бойових дій на Сході України Галина активно займалася волонтерством, згодом вирішила тимчасово призупинити цивільну роботу і призвалася на службу до лав Збройних Сил України. Та поки вона виконувала свій обов’язок перед державою, роботодавець звільнив її з роботи всупереч трудовому законодавству  

Галина вважала, що наказ про її звільнення суперечить нормам діючого законодавства. Вона звернулася до  Тернопільського місцевого центру зі зверненням щодо поновлення її на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу. Так, як жінка-військовослужбовець відноситься до осіб на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  місцевий центр для здійснення  представництва її інтересів призначив адвоката Григорія Федчишина.

Галина з травня 2014 року працювала на посаді тренера-викладача з футболу та інших ігрових видів спорту. У 2017 році, у зв’язку із проходженням військової служби за контрактом, написала заяву про увільнення її із посади із збереженням робочого місця та заробітної плати.

Однак, роботодавець протиправно звільнив ї з роботи на підставі ст. 36 Кодексу законів про працю України. За відновленням свого порушеного права Галина вирішила звернутись до суду.

Судом, на підставі поданих доказів, встановлено, що Галина уклала контракт під час дії кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, а особливий період в Україні не скасовано, тому на час дії контракту, як військовослужбовець, користується пільгами, передбаченими ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частиною 4 ст. 119 КЗпП України, у зв`язку з чим у роботодавця були відсутні підстави для її звільнення.

Проте, Тернопільським міськрайонним судом під час винесення свого рішення вказано, що Галина пропустила місячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, а тому у задоволенні позовної заяви Галини відмовив.

Категорично не погоджуючись із вказаним рішенням та враховуючи ту обставину, що Галина отримала свою трудову книжку незадовго до звернення за безоплатною правовою допомогою, строк звернення до суду вона не пропустила. Рішення Галина оскаржувала до Тернопільського апеляційного суду.

Отож, дослідивши та вірно оцінивши усі докази по справі, постановою Тернопільський апеляційний суд виніс позитивне рішення у справі Галини – поновити на роботі та зобов’язати виплатити заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2017 року по 20 березня 2020 року в сумі 95 567 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 41 копійку за вирахуванням обов`язкових платежів.