Сьогодні, 7 серпня, виповнюється 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша - українського письменника, літературного критика, фольклориста, етнографа, історика, мовознавця та перекладача.

Пантелеймон Куліш народився у с. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (нині с. Вороніж Шосткинського району Сумської області) в сім’ї заможного селянина, що мав дворянське звання.

Таке походження дозволяло йому закінчити університет, проте документального підтвердження дворянству не було, тому Куліш став лише вільним слухачем лекцій в Київському університеті. Пізніше він приєднався до руху українофілів.

Його підозрювали в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, довго допитували і, звинувативши в співучасті, засудили до арешту й заслання. Провівши разом з дружиною деякий час в Тулі, Куліш все ж повертається і продовжує писати. Цікаво, що до цього він писав російською, як і інші українські письменники.

Куліш став автором першої української фонетичної абетки, яку ще називали «кулішівка», або «система Куліша». І, хоча згодом до неї були внесені певні зміни, вона стала основою сучасного українського правопису.

Літературно-художня та наукова творчість Пантелеймона Куліша дуже різноманітна: він був і поетом, і драматургом, письменником і фольклористом, етнографом і мовознавцем, критиком, редактором і видавцем. Прославився він ще й своєю перекладацькою діяльністю. Куліш дав можливість українцям ознайомитись з шедеврами світової літератури, переклавши майже всі твори Шекспіра, Ґете, Гейне, Байрона, Шиллера та багатьох інших. Разом з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким здійснив перший повний український переклад Біблії.

Водночас Кулішу належить авторство першого українського історичного роману під назвою «Чорна рада», в основу якого покладені реальні історичні факти.

Останні роки свого життя письменник провів у маєтку своєї дружини (до речі, теж була письменницею – писала під псевдонімом Ганна Барвінок), на хуторі Мотронівка, що на Чернігівщині. Нині там знаходиться Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».