"Потрібно активніше розвивати інфраструктуру. Йдеться не лише про дороги, але й про розвиток мережі центрів сервісних послуг, медичної допомоги, доступність освітніх послуг, освітлення вулиць тощо. В Самбірському районі відстані між населеними пунктами великі, в одному селі відстань до сільради може складати 5-7 км".

Це витяг з інтерв'ю депутата Самбірської районної ради від "Батьківщини" Василя Чорного онлайн газеті "Варіанти".

Подаємо передрук.

Ви вперше стали депутатом?

Так, хоча це була моя друга виборча кампанія. На минулих виборах, на жаль, запізно увійшов у виборчий процес, за три тижні до його завершення. Цього разу врахував помилки. Разом з іншими кандидатами в депутати від нашої партії провели активну виборчу кампанію, мали максимально можливу кількість зустрічей, об'їхали всі території, що входять до новоствореного Самбірського району, починаючи від Турківщини, де район тепер межує із Закарпаттям, і аж до Рудок.

Скільки депутатів від "Батьківщини" зайшли у Самбірську районну раду?

Нас четверо депутатів, а загалом в райраді 42 депутати. Ми створили фракцію, ввійшли до профільних комісій. Особисто я працюватиму в комісії з питань депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та децентралізації. Можна сказати, що Самбірська райрада оперативно пройшла організаційний етап у своїй роботі. Але до цього часу залишається чимало запитань через реорганізацію Старосамбірської та Турківської райрад. Ці два райони ліквідували та приєднали до складу Самбірського району, а Самбірська райрада тепер має завершити процес реорганізації та стати правонаступницею майна цих рад.

У Самбірському районі сконцентровані всі гірські території Львівщини?

Ні, частина гірських територій Львівщини увійшла до складу Стрийського та Дрогобицького районів. Водночас частина новоутвореного Самбірського району не підпадає під визначення гірських територій. Дехто вважає, що такий поділ недоречний, оскільки гірські території варто було об'єднати в одній адміністративно-територіальній одиниці. Інші ж науковці, зокрема, й мій земляк, професор географічного факультету Львівського університету Мирослав Дністрянський, переконаний, що цього не можна робити, тому що тоді мешканці цілого району не матимуть належних комунікаційних центрів, а матимуть спільні депресивні проблеми, будуть позбавлені різноманітності в розвитку. Зрештою, диференціація природних умов дає більше перспектив для розвитку району. У будь-якому випадку, наявність статусу гірських територій не стала ключовою під час визначення нового адміністративно-територіального поділу Львівщини.

Скільки тергромад у Самбірському районі?

Одинадцять. Всі вони задекларовані як спроможні до самостійного розвитку, але чи справді це так, можна буде побачити через рік-два. Дві громади, Боринська селищна (23544 мешканці) і Турківська міська (22685 мешканців), які створили на базі колишнього Турківського району, є одними з найбільших громад в районі за територією і за кількістю населення. Вони поступаються лише Самбірській міській громаді (37254 мешканці). Будемо дивитись також на ініціативи самих громад, чого вони прагнуть, що готові вже робити.

Разом з командою однопартійців я був присутнім на перших сесіях Боринської та Турківської громад. В мене склалось переконливе враження, що люди перестали чекати вказівок згори, вони розуміють, що зараз ініціатива має йти від них самих. Вони реалістично оцінюють ситуацію і готові впрягатись в роботу. Це для нас, депутатів райради, вкрай важливо. Адже наше завдання – це координація спільних зусиль і допомога місцевим громадам у розвитку.

Ви, як уродженець Турківщини, будете лобістом інтересів своїх земляків в райраді?

Турківщини передусім, але не лише. Як депутат, я представляю інтереси всіх мешканців Самбірського району. Поки що не проводив офіційних депутатських зустрічей, але особисто зустрічався і спілкувався з багатьма земляками, налагодив контакти з представниками органів місцевого самоврядування, державної влади в районі, місцевими активістами. Разом із вихідцями з Турківщини, які мешкають і працюють у Львові, спільно вивчаємо потреби громад та окремих населених пунктів.

Можливо, Вам, як депутату, вже надійшло перше офіційне звернення від мешканців?

Прямих звернень не було. Якщо ж таке звернення стосуватиметься реальних проблем чи порушень, то я готовий, як депутат, реагувати на них. На мою думку, особисті зустрічі та депутатські запити є реальним та дієвим механізмом, який депутат має у своєму розпорядженні для розв'язання проблем. Я планую бувати в районі регулярно і спілкуватись з людьми. Чуда не створю, але все, що в моїх силах, я готовий зробити.

Зараз чимало людей цікавляться, чому досі не працює Пункт екстреної медичної допомоги у селі Верхнє Висоцьке, який урочисто напередодні виборів, 22 жовтня, відкривали заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Бучко та очільник Центру екстреної медицини Львівщини Андрій Васько. Чиновники тоді заявили, що передали сільським медикам нову "швидку", обладнану ношами, дефібрилятором, устаткуванням для ін’єкцій та вливань, кисневими балонами, апаратом штучної вентиляції легень. А люди досі чекають. Хочеться вірити, що влада дотримає слова і цей автомобіль таки служитиме медикам та всім мешканцям села.

На Вашу думку, яка допомога передусім потрібна мешканцям району від влади?

Потрібно активніше розвивати інфраструктуру. Йдеться не лише про дороги, але й про розвиток мережі центрів сервісних послуг, медичної допомоги, доступність освітніх послуг, освітлення вулиць тощо. В Самбірському районі відстані між населеними пунктами великі, в одному селі відстань до сільради може складати 5-7 км. Людям, особливо в гірській частині, доводиться витрачати чимало часу, щоб отримати потрібну довідку, нотаріальні послуги, свідоцтво про народження чи про смерть. А для того, щоб проконсультуватися у лікаря, іноді доводиться їхати й десятки кілометрів. Зрештою, з проблемами більшість людей дають собі раду. Вони в наших краях працьовиті та наполегливі. Кажуть, чим вище у гори, тим ближче до Бога.

Як Ви зможете допомогти їм у цьому питанні?

Спочатку вивчаємо проблемні питання, чим ми зараз фактично і займаємось. Найближчим часом узагальнимо отриману інформацію, складемо програму, визначимо фінансові потреби та можливі джерела для їхнього забезпечення. Після цього райрада виходитиме з пропозиціями до влади і громад.

Для гірських районів серйозною проблемою є варварська вирубка лісів, отож чи планує райрада працювати з громадами над розв'язанням цієї проблеми?

Звичайно, будемо звертати увагу також на цю проблему. Проте мені сьогодні складно сказати, які механізми впливу на її рішення матиме райрада. Очевидно, якщо до депутатів надійдуть звернення від мешканців, то ми будемо реагувати на них і вимагати від правоохоронних органів адекватних дій. Тому що фактів нібито багато, але коли цікавишся, кого ж покарали за знищення Карпат, то розумієш, що нікого. Також чекаємо ініціатив від громад, адже потрібно активніше відновлювати ліси, і спільно це робити набагато ефективніше, ніж поодинці.

Нещодавно Кабмін ухвалив постанову, яка вносить зміни у низку нормативних актів, що регулюють проведення рубок в українських лісах. Сподіваюся, що ці зміни дозволять зберегти Карпати, зупинити надмірні санітарні рубки та загалом покращити ведення лісового господарства. Ці зміни також передбачають заборону суцільних санітарних рубок у високогірних, берегозахисних, протиерозійних лісах Карпат природного походження; повну заборону лісовідновних рубок в гірських лісах Карпат та встановлення нових обмежень на проведення рубок у природно-заповідному фонді.

Самбірський район, передусім Турківщина, це чудова рекреаційна зона, але чому там стільки проблем з розвитком туристичної індустрії?

Справді, регіону бракує інвестицій, а також робочих місць. Населення сьогодні масово виїжджає на заробітки за кордон, в Польщу чи Чехію, а основними надходження до місцевих бюджетів стали податки з зарплати фізичних осіб і людей, які працюють переважно в державному секторі: школи, заклади охорони здоров'я, культури тощо. Основною перешкодою для великих інвестицій була і залишається нерозвинута інфраструктура. З дорогами ситуація поліпшилась.

Державна програма розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, яку ухвалив уряд у жовтні минулого року, передбачає розвиток традиційних і найбільш перспективних для регіону видів господарської діяльності лісового та сільського господарства, удосконалення механізму державної підтримки фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та малого і середнього підприємництва на селі, а також створення новітніх організаційних форм виробничо-господарської діяльності, розвиток зеленого туризму. Однак, на жаль, на реалізацію цієї програми цьогоріч не виділили жодної гривні.

Крім того, 2 липня цього року нардепи з Львівщини створили міжфракційне об'єднання "Карпати". Його учасники переконані, що мусить бути окрема державна політика для підтримки Карпатського регіону. Поки що все це на Турківщині помітити важко, але я сподіваюсь на реальні позитивні зміни.

Повернемось до райради. Які першочергові завдання стоять в її роботі?

Після набрання чинності закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" районна рада передусім розв'язує питання, які пов'язані з реорганізацією ліквідованих Старосамбірської та Турківської районних рад шляхом приєднання їх до Самбірської районної ради. Також необхідно прийняти бюджет райради. На час нашої розмови депутати ще не отримали проєкт районного бюджету для розгляду.

Марія Палагнюк, "Варіанти"