Учора, 24 червня, відбулася знакова для львівського політикуму подія: на передвиборчих дебатах уперше зійшлися лідери обласних осередків двох важковаговиків української політики: голова ВО «Батьківщина»  на Львівщині Михайло Цимбалюк, №15 у виборчому списку партії Ю.Тимошенко та недавній голова Львівської ОДА Олег Синютка, №8 списку партії «Європейська солідарність»

Це як у боксі: бої супертяжів не настільки динамічні, як у легших вагових категоріях, суперники не частять ударами, натомість довгий час приміряючись-прицінюючись до візаві, а коли й пристрілюються, то лише аби відшукати найменш захищене місце, ахілесову п’яту суперника. Кожен бо із учасників двобою розуміє: вирішити долю поєдинку може один-єдиний, проте суперпотужний удар, нанесений суперникові у найнесподіваніший момент, коли той бодай на якийсь момент ослабить захист…

Ну, а дебати між двома галичанами – ще ті дебати. Усе через прошу-перепрошую: опоненти наче змагаються у толерантності та, перш ніж завдати удару, можуть навіть обмінюватися компліментами.

Не сприяє гостроті й дещо штучний формат дебатів, обраний Львівським прес-клубом. Ну, що, скажімо, можна встигнути за одну хвилину, виділену для самопрезентації?  Та вже є як є. Ми цитуємо, а ви – робіть висновки.

М.Цимбалюк: «Батьківщина» як політична сила має з чим іти до людей:  ми  маємо чітку позицію та чітку програму дій «Новий курс», розроблену вітчизняними фахівцями. А наш лідер, Юлія Тимошенко, має досвід керівництва державою та відповіді на всі ті питання, які турбують наше суспільство.

Своєю чергою, О. Синютка спробував відповісти одразу на три питання, які поставив сам собі. Зокрема, пояснюючи, з чим іде партія «ЄС» на вибори, запевнив, що «із нашими досягненнями під час президенства Петра Порошенка: українська церква, українська мова та українська армія». На його думку, це і є конкретні речі, які були досягнуті і нині є вже частиною українського суспільства.  На питання Чому йдемо? – «щоби захистити ці речі від реваншистських змагань проросійських сил, що почали піднімати голову в Україні».  І буде це команда, що є «сплавом молодих незаангажованих облич, що маю амбітні плани розбудови держави, і професійних людей, які є незаплямованими у попередній політичній діяльності».

На прохання модератора дебатів прокоментувати заяву прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що «старі партії, такі як «Батьківщина» та БПП, мають відійти в історію, а в парламент мають увійти нові партії» , О. Синютка  висловив переконання, що в «український парламенті не повинні увійти суто реваншистські діячі» або ж виключно «люди, які не мають політичного досвіду та не пройшли горнило політичної боротьби». Тому «сьогодні треба ділити не на старих і нових, а на людей, здатних відстоювати українські інтереси».

Своєю чергою, М.Цимбалюк зауважив: Нація, що не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього. Власне завдяки Петрові Порошенку пан Гройсман свого часу став спершу міським головою Вінниці і торував весь свій подальший кар’єрний шлях. «Це або спроба перефарбуватися, або піти окремою колоною, забуваючи як про вчорашніх соратників, так і те, що послідовність – визначальний критерій державної політики». 

Модератор: - Що треба, щоби Ваша партія зібрала найбільшу кількість голосів на Львівщині?

М.Цимбалюк: Завдання усієї команди «Батьківщини» як партії, яка скоро відзначатиме 20-річний ювілей – донести програму «Новий курс», яку презентує Ю.Тимошенко. «Батьківщина» Львівщини – це команда, яка насправді має свої осередки у кожному населеному пункті та висунула в округах 8 кандидатів, завдання яких – довести, що сьогодні немає професійнішої команди, де поєднано і досвід, і нові обличчя. Троє із представлених сьогодні кандидатів мають досвід, п’ятеро – дебютують.

Натомість О. Синютка назвав дві перешкоди для своєї партії. «Перша – відверта, а подекуди й цинічна брехня, яка лилася на п’ятого президента України П.Порошенка під час президентської кампанії», за його словами «й досі не підтверджена жодними документальними фактами». Другою є коротка тривалість виборчої кампанії. Непокоїть «ЄС» і те, що вибори відбуваються за старим виборчим законодавством. Натомість назвав свою партію «чи не єдиною україноцентричною» силою, яка бачить майбутнє України в ЄС і НАТО.

Модератор: - Які цілі державної політики сьогодні принципово відрізняють ЄС та Батьківщину?

О. Синютка: Наші завдання і мета – не в тому, щоби відрізнятися від інших політичних сил. Для нас найпринциповішими речами є вступ до ЄС та НАТО. Для нас це не просто абревіатури, а передовсім добробут як мешканців, так і самої держави . На його переконання «членство в ЄС автоматично дасть суттєвий стрибок у зростанні доходів та добробуту українців. Що ж до НАТО, то жодна країна-член блоку за півстоліття не зазнала агресії».

Натомість М.Цимбалюк наголосив, що партія «Батьківщина» провадить послідовну політику. «Коли ми кажемо про НАТО, то саме наша партія чотири року тому зібрала більше 10 млн підписів громадян України за проведення референдуму про вступ до альянсу та відправила їх до ЦВК. Іще 10 років тому, у 2009-му, Юлія Тимошенко як прем’єр підписала документи про наміри вступу у Північно-Атлантичний союз… «Ми відрізняємося від колег з «ЄС» тим, що маємо особливий погляд на ведення міжнародної політики, насамперед врегулювання війни Росії з Україною, а тому потрібно у комплексі вирішувати проблему повернення не лише Донбасу, але й Криму. А також, що слід повернутися до Будапештського меморандуму, який гарантує мир в Україні.

Відмінно від партії «ЄС» ми бачимо й вирішення економічних проблем, зокрема, щодо тарифів на газ, скасування «Ротттердаму +» як корупційної складової та покарання усіх тих, хто наживався на корупції у попередні п’ять років. Інше бачення у нас і медичної реформи – ми за створення страхової медицини.

Дещо підвищити градус дебатів допомогло наступне питання модератора:  Ю.Тимошенко подала до ДБР заяву про скоєння злочину шляхом доведення ГТС України до штучного банкрутства і вимагає порушення кримінальної справи щодо, зокрема,  П.Порошенка який нібито очолював цей процес…

- Сумно, але у суботу та в неділю в «Уктрансгазі» люди писали заяви про переведення їх з цієї державної компанії у ТзОВ, - заявив М.Цимбалюк.- Процес відбувся. Проте заяви в ДБР поки що не мають юридичного наслідку. ГТС, що є надбанням українського народу, майже перейшла у комерційну структуру, створену «Нафтогазом» та Кабінетом Міністрів, яка візьме її у безоплатну концесію, управлятиме нею і укладатиме угоди… Уктрансгаз та ГТС належить народу України, і ніхто не має права ними розпоряджатися на власний розсуд… Хочу вірити, що новий президент та нова команда, зокрема Генеральний прокурор, переглянуть ці рішення. А ДБР має можливість продемонструвати не політичну заангажованість, а професіоналізм у розгляді цього повідомлення.

О. Синютка: Принципова позиція «ЄС» полягає в тому, що ГТС є одним з найбільших активів українського народу. Тож приймати рішення щодо неї кулуарно – неприпустимо. А відтак запевнив, що цей процес відбувається після завершення виконанням П.Порошенком обов’язків Президента. Тож ситуацію із ГТС вважає теж «одним із прикладів реваншизму»  (хоча проводять ці рішення уряд та чиновники Гройсмана, призначені П.Порошенком і завзято відстоювані од відставки нинішнім парламентом, очолюваним політиками із списку вже «оновленої»  партії екс-президента – Ред.). Натомість він запевняє, що «П.Порошенко спільно з урядом врятували українські державу та економіку від 4,5 млрд боргів, які могли бути виставлені Україні як результат невдалих газових угод з російською імперією». Відтак перейшов до відвертої демагогії: «Порошенко розуміє, чому ДБР порушила проти нього… Сьогодні президенту Порошенку закидають проукраїнську позицію. І це роблять реваншисти»…

Аби розрядити ситуацію, модератор перейшов до наступного питання, яке, здавалось би, мало б зблизити дебатантів: «Слуга народу» і «Голос» – це вже партії, чи ще творчі об’єднання?»

О. Синютка висловив жаль, що український політикум надає перевагу «проектам, які ще не можна назвати політичними партіями».  Він визнав, що частково цьому виною і ті партії, що не виправдали сподівань українців, але водночас назвав їх  «технологічними проектами, які хочуть звести українську перспективу нанівець». Відтак звернувся до виборців з проханням розрізняти прагнення нових облич од «маріонеткових політичних проектів,  які можуть привести українську державу на манівці світової історії».  «Переконаний: виборцям треба спершу розібратися не у назвах, і не в часі створення проектів, а хто ці люди, і що вони пропонують».

Натомість М.Цимбалюк наголосив, що 21 липня дуже важливо, аби люди вкотре не помилилися, «щоб за хорошим гаслом «нові обличчя» не забули про майбутнє нашої держави. На виборах Президента ми обрали главу держави, який визначатиме політичний курс, а на парламентських виборах ми фактично обираємо прем’єр-міністра – тобто тих людей, які створять коаліцію, призначать новий уряд і будуть творити економічну політику держави…  Обирати не за красивими назвами, а конкретними справами. У парламент повинні йти люди, здатні творити закони, а якщо вони мажоритарники – ще й відстоювати інтереси громади.

Не забув модератор і про вплив на вибори ЗМІ, зокрема, недавнє придбання В.Медведчуком телеканалу ZIK. На переконання  М.Цимбалюка, до такої ситуації як узурпація ЗМІ, привела власне політика попередньої влади, і, зокрема, президента П. Порошенка. «Коли зараз ZIK стає голосом Кремля у серці Галичини, я прийняв принципове рішення: я не ходжу ні на 112-й, news-one, а тепер – і на ZIK, бо вважаю це нижче моєї гідності».

Натомість О. Синютка  запевняє, що «спроба скупки проросійськими олігархами українських інформаційних активів є спробою заглушити той український інформаційний простір, який почав народжуватися і відроджуватися при Президентові Порошенку» і що, мовляв, лише після завершення його каденції  «нинішня влада допускає неукраїнські ресурси в інформаційний простір нашої держави»…

У другому турі дебатів учасники обмінялися трьома питаннями-відповідями, перша пара з яких – про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення від О.Синютки М.Цимбалюкові  та про заяву міністра Клімкіна про вступ до ЄС не раніше ніж через 10 років – дискусії не загострили, оскільки позиції обох партій з цього приводу відомі.

Натомість вже друге, навіть дуже м’яко і тактовно висловлене  запитання М.Цимбалюка екс-голові ЛОДА змусила того згадати, що він прийшов сюди не теплі ванни приймати:  «Чи зробила все можливе попередня влада, щоб покарати винних  у численних корупційних скандалах, зокрема, в Укрпоборонпромі, для того, аби переконати суспільство, що вона й справді здатна самоочиститися?»

О. Синютка одразу ж почав запевняти, що певні реальні порушення, «з якими не вдалося впоратися оточенню Президента П.Порошенка поєднуються із чорним піаром, надумуванням, до яких вдаються як політичні опоненти, так і підтримувані Кремлем інформаційні агентства…  Є дві частини відповідальності. Перша – політична, за яку поніс не тільки президент Порошенко». За його словами, зміна БПП на «Європейська солідарність»  - «не просто зміна назви,  а принципово інша команда, очищена від тих людей, що мають негативну громадську опінію.  Я переконаний, що ті люди пішли із нашої політичної сили, а на заміну їм прийшли чесні незаангажовані люди, які є прикладом служіння і громадянської позиції».  За його словами,  друга частина відповідальності – перед   законом. «Президент Порошенко ні під час своєї каденції, ні зараз не робив і не буде робити жодних речей, які б захищали казнокрадів та корупціонерів од відповідальності…»

 Відтак вирішив діяти за принципом «око за око»: «Лідер вашої політичної сили під час президентських виборів програла і на Львівщині, і в Україні. Які висновки ви зробили із цієї поразки?»   

Проте М.Цимбалюк не лише легко парирував цей контрвипад, але й завдав удар у відповідь: «Висновки ми й справді зробили серйозні: коли двоє б’ються – виграє третій. Вважаю, що тодішній президент України, мабуть, lопустив головну помилку, що воював лише із Тимошенко, яка винна у всьому, і навіть у теперішніх спеках та зливах… Зауважу, тоді на Львівщині ми здобули найвищий результат для свого лідера за усі роки Незалежності: 197 тисяч мешканців Львівщини проголосували за Юлію Тимошенко!

Та все ж О.Синютка спробував вдарити іще раз, повторюючи звинувачення, які не вдалося свого часу довести навіть режиму Януковича: «Яку політичну відповідальність має понести Юлія Тимошенко, яка підписала угоди з Росією, за якими Україна могла би втрати 4,5 мільярда доларів, що спричинили б колапс українського бюджету?»

Цю спробу М.Цимбалюк  теж відбив невимушено й легко: «Команди Порошенка-Яценюка-Гройсмана якраз і користувалися цими угодами, які Ю.Тимошенко підписала, запобігши зриву опалювального сезону. І саме завдяки цим контрактам  Коболєв і Со виграли суд у Стокгольмі! Але найстрашніше те, що Коболєв і Вітренко (син одіозної Н.Вітренко – Ред.), які працювали у команді П.Порошенка,  «розпиляли» ці гроші, встановивши самим собі премії і перерахувавши гроші – один мамі в Америку, а другий – у Швейцарію, ще до того, як кошти до України дійшли. Ті самі хлопчики, яким Гройсман спершу обіцяв показати, як керувати державою, потім – що звільнить, а тепер – мовчить, або запевняє, що у всіх гріхах винні Петро Олексійович та Юлія Володимирівна».

Утім, найважчим для О.Синютки виявився третій тур, коли йому довелося відповідати на питання із соцмереж та від журналістів. Зокрема, про те, як так сталося, що лише за останнім  півроку на хабарах  було затримано кілька голів РДА.

Цікаво було почути як те, чим він пояснює своє восьме місце у списку партії Порошенка, так і хто насправді очолював та очолює штаби цієї партії як під час президентських, так і під час нинішніх виборів. І якщо М. Цимбалюк пояснив своє місце рекордними результатами  лідерки партії на Львівщині  та оцінкою  розгалуженій 25-тисячній партійній структурі в області, то слова О.Синютки про те, що штаб БПП на президентських виборах очолював Анатолій Романюк, викликало щонайменше іронічні посмішки присутніх. Принаймні тепер йому вистачило мужності визнати, що штаб «ЄС» в області на парламентських перегонах вже офіційно очолює він як «голова чи в.о. голови обласної партійної організації». Відтак скромно запевнив: «За які заслуги я входжу тепер до першої десятки, мені важк сказати, тому що не просив президента Порошенка та керівництво партії про це. Але я дуже добре пам’ятаю свою розмову з п’ятим президентом України,  від якої відчуття зобов’язання не полишає мене досі. Приблизно це звучало так: «Якщо ти думаєш, що це твоя особиста заслуга, що ти займаєш місце у першій десятці списку партії, то це не так. Просто так трапилося, що ти зобов’язаний львів’янам та мешканцям області за ту україноцентричну позицію, яку вони зайняли під час  президентських виборів. І твоє зобов’язання – ніколи і ні в чому не розчарувати їх у твоїй політичній позиції та життєвій кар’єрі».

Отже, якщо коротко відповісти на питання, хто ж взяв гору у цих політичних дебатах, то відповідь така: це просто був майстер-клас від Михайла Цимбалюка для Олега Синютки. 

Юрій НИКОРАК