14 лютого  хтось дарує квіти й валентиники, а хтось книги, адже на календарі – Міжнародний день дарування книг.

Саме цього дня, рівно 2 роки назад, Леся Кічура – казкарка та журналістка започаткувала соціально-книжковий проект «Добрі мамині казки», аби власним прикладом зробити дитяче читання модним та цікавим процесом.

За два роки відбулося чимало подій у її казкарсько-письменницькому житті. Найцікавішими з них авторка поділилася з нами.

 – Що є найважчим для вас у процесі творення книги?

– Крім того, що написати добротний дитячий текст, який зацікавить і дорослих і малечу, – однозначно знайти свого художника. Таку людину, яка малюватиме твоїх героїв неначе з твоїх мрій та снів. Лише в такому випадку співпраця буде ідеальною. Малюнки мають бути відображенням уявлень автора про його героїв. Лише так. Не розумію, коли видавництво нав’язує авторові художника, коли виходить книга, а в ній малюнки, які творцеві тексту не до вподоби. Як на мене, це сумно.

– Два роки позаду, якими досягненнями пишаєтеся найбільше?

– Неймовірно пишаюся тим, що святкову збірку «Магія Різдва» вдалося видати шрифтом Брайля з тактильними кольоровими малюнками, які можна оглянути на дотик і аудіоверсією в новому поданні – через QR-код. Тож примірники книги будуть безкоштовно розіслані в спеціалізовані бібліотеки всією України, аби незряча малеча могла ними за потреби користуватися.

Нині триває озвучення та опрацювання наступних двох збірок. Нагадаю, цей проект відбувся завдяки співпраці з Ресурсним центром НУ «Львівська політехніка» та завдяки Оксані Потимко, зокрема. Близько 4000 книг нашої серії ми подарували школам, бібліотекам, дитячим центрам та малечі з багатодітних сімей. За 2 роки мої казкові збірки дісталися Іспанії, Італії, Америки, Великобританії, Франції, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Нової Зеландії. А загалом у рамках проекту було видано у світ 3 авторські збірки казок-розмальовок - «Добрі мамині казки», «Добрі мамині казки. Магія Різдва»,

«Добрі мамині казки. Мандри». Наразі перебуваю у вирі нових казкових подій, адже готую паралельно 2 нові збірки. Одну презентуватиму в березні, іншу – восени.

– Комунікація автор-читач, чи справді вона така важлива?

– Без неї книга не матиме такого успіху й того потенціалу, який намагався їй подарувати її творець. Якщо книжкова новинка просто стоїть на полиці в книгарні – то дуже часто вона губиться поміж сотнею, а то й тисячею інших книг. Тому книга неодмінно має знайомити з автором і що більше буде таких нагод для літературного спілкування, то більше читачів матиме книжкова новинка серед кола своїх потенційних шанувальників.

– Що побажаєте початківцям на письменницькій ниві?

– Терпіння до праці, бо її треба буде багато-багато, щоденної, з року в рік, з місяця в місяць а ще звісно віри у свої сили. «На світі немає нічого неможливого – справа тільки в тому, чи вистачить у тебе сміливості» – писала Джоан Роулінг, а з цією жінкою годі сперечатися.