Прапорщик Ігор Бєлокуров, який у 1988 році потрапив у полон в Афганістані, приїхав на Батьківщину.

Про це повідомляє у Facebook командування десантно-штурмових військ Збройних сил України, пише Zaxid.net.

У березні цього року колишнього радянського військовослужбовця випадково зустріли учасники геологічної експедиції. Він розповів їм, що звати його Амріддін і сказав кілька слів українською: "Волин" (Волинь) і "колодязь".

Рідної мови і свого справжнього імені чоловік не пам'ятає. Можливо, від поранень і контузій він утратив пам'ять.

З архівів було встановлено, що чоловік – уродженець Волинської області, брав участь у бойових діях в Афганістані в складі десантно-штурмового батальйону 70-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади 40-ї армії.

Він пропав безвісти 9 квітня 1988 року під час бою в районі Кандагара. У полоні він прийняв іслам, одружився і завів сім'ю.

"Неможливо описати кількома рядками тих титанічних зусиль, які доклали ветерани-десантники, щоб допомогти повернутися своєму побратимові на рідну Україну. Були численні перемовини, різні зустрічі, незліченна кількість оббитих порогів та експедиція до країни вічних війн, суворих гір та пісків", – йдеться у повідомленні.

8 липня до визначеного місця було доставлено "Амріддіна", Ігоря Бєлокурова. Цього тижня чоловікові допомогли повернутися в Україну.

"Як і належить бойовим офіцерам, пошуковці зустріли його в армійській уніформі, з бойовими нагородами, в парадних марунових беретах, тримаючи в руках Державний прапор України, прапор Десантно-штурмових військ та Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану. Вже за кілька днів, як наш герой Ігор Бєлокуров повернувся до своєї рідної Волині, зустрів рідних та близьких… Десант своїх не залишає! Слава ДШВ!", – повідомили в ДШВ ЗСУ.

У повідомленні не уточнюється, чи залишиться він тут жити, чи повернеться назад до Афганістану.

На Волині у вояка залишилася стара мати, яка чекає на сина вже 30 років.