Оксана Кришталева

Журналістка

Оксана Кришталева — українська письменниця, журналістка і публіцистка.


23.01.2019, 16:27

Загравання із часом або Заґаджене покоління

Цілковитим здивуванням для мене стало те, що не всі сучасні школярі  розуміються на годинниках зі стрілочками. Натомість активно і масово користуються фітнес-трекерами, але для чого?

Якось на занятті один 5-класник запитав у мене, котра зараз година? Поруч на стіні мирно цикав собі годинник зі стрілочками. Я відповіла йому, але здивувалась ще більше, коли 10-річний учень попрохав відстежити, коли промине заповітних 45 хвилин. І тільки згодом збагнула, що сучасний учень 5-го класу, як вони самі кажуть «не дає дупля» у цих стрілочках і цифрочках. Та невже цього у школі не вчать? А це ж, між іншим, програма з математики.

Але так воно є. Сучасні школярі, озброєні сенсорними ґаджетами, не переймаються ні стрілочками, ні іншими багатьма досягненнями людства. Приміром, декотрі дітваки з цікавістю питали, «а що це таке?», вказуючи на друкарську машинку, яка стоїть у класі. Були й такі, котрі не вірили, що раніше на «цій штуці» друкували. Вони живуть у віртуальній реальності і заради того, аби ноповнити її своїми вчинками чи цифрами.

А ще я зауважила, що їм не так просто йти на живий емоційний контакт. Для більшості учнів вийти з інтернету – наче повернутися із космосу і знову вчитися ходити. Хоч, може, я примальовую. А що коли – ні? У класах міських шкіл, де по 30+ учнів, жоден вчитель фізично не потрафить поспілкуватись із кожним. Вдома із батьками – не всі, ой не всі… Та й батьки для того ж і купили мудру електронну штучку, аби не доймало… навіть мале. Особливо найменші. Іноді дошкільнятко або дітвак молодшої школи тільки так і може заспокоїтись: пірнувши у сенсорний екран. (Не раз спостерігала таке, повертаючись електричкою до Львова). Але ж – коли ще буде нагода поспілкуватись (набутися) із власною дитиною, як не у спільній мандрівці?! Дитина повинна звикнути до спілкування і не лише з родичами, а й із випадковими пасажирами. Бо це – досвід і враження.

Але – про стрілочки та кілометри. Відомо, що підлітки хочуть бути крутими, саме тому мавпують від друзів чи однокласників те, що їм не завжди потрібне. Споживацьке суспільство натягує їх (а радше гаманці батьків) на те, аби купити модну річ і бути, як усі. Якщо ти без крокоміра чи сенсорного телефона – про що розмовлятимеш із друзями у класі? Як виставляти глупі жарти, зняті в туалеті чи в коридорі на перерві? А коли вже є сенсорний ґаджет, то мусить бути ще щось нове та модне, яке постійно стежить за тобою.

А потім стається так, що підліток уже ні за ким і ні за чим не стежить… буває, зручно всідається у громадському транспорті, затикає вуха і мацькає пальцем по екрану… На котрійсь зупинці може зайти старша особа чи вагітна жінка. І місцем такий акселерат не поступиться, бо ж не чує і не бачить, що діється в реальному світі. А може, і вдома не навчили. Та й треба подивитись, що там в Інстаграмі діється… і чим швидше «лайкнути», то тим і краще!

Останніми роками мода на крокоміри або фітнес-трекери набула розмірів пандемії. Це ж так класно знати, скільки кроків нині відміряно, який результат можна виставити у соцмережу чи про що нагадає тобі наприкінці дня сенсорний ґаджет. (І навіть якщо ти не спортсмен і ніколи ним не бажаєш стати). А ще можна відслідковувати фази сну, не знімаючи улюблену цяцьку. І все, начебто, для здоров’я. Гадаєте, це – справжній шанс стати здоровішим? Ні, це – статистика, яка не робить школярів здоровішими. А ще – постійне відслідковування підлітка та його фізичного стану. До того ж, фітнес-трекер можна легко обдурити: сидячи у кріслі, достатньо розмахувати рукою, і він рахуватиме кроки. Отож…

Як виглядає сучасний підліток? У вухах «затички» (навушники, і бажано безпровідні, бо дорожчі, а тому крутіші), на руці – фітнес-трекер із супер-модними модулями, у кишенях – ґаджет або павер-банк, але що у думках? І що із практичним застосуванням одержаної інформації? А із пережитими враженнями? А ті враження взагалі є?

Коли ви запитаєте в сучасного підлітка, котра зараз година, він відповість Вам лише через двокрапку, але потім швидко зануриться у свій фітнес-трекер, аби перевірити, скільки кроків зроблено і скільки ще варто зробити. Та зауважте, чи на знак поваги підліток витягнув із вуха бодай один бездротовий навушник?!

Фото - life.pravda.com.ua.

 

 

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

    Михайло Цимбалюк

    Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

    Василь Чорний

    Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: