Лідери громадської думки зібрались, аби формувати нові їдеї в підготовці цього договору.

Михайло Цимбалюк, доктор юридичних наук, очільник Львівської обласної парторганізації ВО "Батьківщина" наголосив на тому, що чинна Конституція вже виконала свою історичну роль.

"Ці розділи утвердили суверенітет України, але вже нині не відповідають вимогам часу", – вважає політик.

У світлі відповідальності громадян, варто розуміти, що права невід'ємні від обов'язків.

"Це неправильно, коли громадяни забувають про свої обов'язки, пам'ятаючи лише про права. Демократія – це хвороба, яку треба пережити. Я все ж вірю в те, що Україна збережеться, Конституція України – це тільки інструмент, який має допомогти нам в цьому", – стверджує Володимир Макарчук, доктор юридичних наук.

Зміни до Конституції, де-юре і де-факто мають створити своєрідний договір між народом і владою. Але, як бачимо, в українських реаліях є й інші сценарії.

"Через непрофесіоналізм певних структурних підрозділів влади у житті країни стається багато соціальних проблем, як от напад на ромів у Львові. Невже органи місцевої влади та правопорядку не знали про ці моменти. Держава гарантує, але їх підрозділи не можуть виконати ці завдання", – коментує кандидат технічних наук Володимир Фірман.

Хворобу демократії, про яку йшлося, скоріше треба лікувати. І лікувати шляхом виховання як громадянського суспільства, так і відповідальності владних структур.

Блогер та громадський діяч Юрій Ситник наголосив на проблемах, що пов'язані з діяльністю влади: "Однозначно, мова має йти про оздоровлення, а це довгий шлях, наш організм знаходиться у важкому стані. Наша влада ревниво ставиться до змін в Конституції, але, очевидно, вони потрібні. Ми маємо напівлегітимну систему влади з грубим порушенням КУ. Це треба виправляти. Народ у нас хороший, а з політиками треба розбиратися".

Відтак, суспільний договір має зруйнувати вакуум між суспільством та владою, скоріше він має бути заповненим.

Проте, пропозиція укладення суспільного договору має надходити від народу, переконаний Маркіян Федоренко, викладач правничого коледжу у Львові. "Український народ же жодної участі в цьому не брав", – додає він.

Також пан Федоренко сказав про те, що до змін Конституції варто залучати молодь, адже вона має ширше бачення, як треба змінювати КУ.

"Нова Констиція має бути справді в новому розумінні, а не на папері чи в зміні назви. Важливо, щоб від цих змін був результат. Так, є проблема – молодь на вибори не ходить, натомість, бабусі голосують за кілограм гречки. Їхати закордон – не вихід, якщо ви хочете наближати Україну до Європейського шляху. Вся наша нація – і бабусі, і молодь має обрати шлях змін на краще. Важливо, щоб саме українці змінювали та розбудовували правову державу".

Не варто забувати й про те, що війна, в якій перебуває Україна, ставить нові виклики.

За словами Михайла Цимбалюка, не варто забувати й про те, що війна, в якій перебуває Україна, ставить нові виклики. Він наголосив на тому, що в таких умовах у нас відсутній механізм надання і позбавлення громадянства, адже Конституція створювалась у мирний час  та не передбачала такі випадки. Також він вважає, що потрібно змінювати політичну еліту.

А отже, у творенні нової КУ важливо підтримувати роль громадянського суспільства. Громадянин сьогодні має вимагати дотримання його прав і свобод, та водночас й усвідомлювати обов'язок оберігати та захищати свою державу та нести відповідальність за свою поведінку і громадянську позицію.

Текст і фото WN