Угорська сторона у відносинах з Україною використовує принцип переключення уваги

Угорська сторона у відносинах з Україною використовує принцип переключення уваги. Будапешт має проблеми в Європейському парламенті, який розпочав процедуру позбавлення Угорщини голосу в Раді Європейського союзу. Такою паспортизацією угорська влада демонструє власним громадянам, що вона має на кому відігратися, що поряд є хтось слабший. Крім того, Угорщина має ще й «історичну травму». У 1920 році був підписаний Тріанонський договір, за яким країна втратила значну частину своєї території, населеної етнічними угорцями. І сьогодні це також має вплив на її внутрішню політику. 

На мою думку, фіційний Київ має продовжувати діалог і розширювати всебічну співпрацю з Будапештом, оскільки Угорщина на сьогоднішній день є одним зі стратегічних партнерів України. Слід обговорювати зростання товарообігу між Україною та Угорщиною, обговорювати спільну зацікавленість у розвитку двосторонніх контактів, і не лише з угорцями Закарпаття, які проживають на українській території. Слід говорити чи цікаво взагалі угорцям приходити в Україну як інвесторам, як носіям передового досвіду в сфері переробки сільськогосподарської промисловості. Є багато сфер взаємодії, які на сьогодні залишаються на задньому плані. Це можна і реально виправити, однак для цього потрібна добра воля двох сторін.

Не вважаю, що Україні серйозно загрожує угорський сепаратизм, подібний до російського, що призвів до незаконної анексії Криму і тимчасової окупації Донбасу. Я не думаю, що угорський сепаратизм – це те словосполучення, яке слід вживати у даному випадку. Ми є свідками певної політики офіційного Будапешта з підтримки закордонних угорців. Мені невідомі випадки масштабного руху виходу Закарпаття зі складу України. І важко уявити, що Угорщина, як член ЄС і НАТО, раптом оголосить, що вона хоче приєднати до своєї території Закарпатську область. Ми все-таки перебуваємо скоріше в політичній риториці, ніж у реальній геополітичній загрозі.

Фото з відкритих джерел