Україна вночі проти неділі, 28 жовтня, повернулася на свій поясний час, неформально відомий також як «зимовий час». Це передбачало переведення годинників на годину назад. Перехід відбувся о четвертій ранку за київським часом.

Україна вночі проти неділі, 28 жовтня, повернулася на свій поясний час, неформально відомий також як «зимовий час». Це передбачало переведення годинників на годину назад. Перехід відбувся о четвертій ранку за київським часом.

Переведення годинників регламентується постановою Кабміну від 1996 року про порядок обчислення часу на території України.

Практика щорічного переходу на літній час і повернення на поясний застосовується зараз приблизно в 70 країнах чи територіях світу, на всій їхній площі чи частково. При цьому близько 185 країн чи територій не користуються сезонним часом.

Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що довші години денного світла влітку допомагають економити енергію і підвищити продуктивність. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей.

При цьому економія стосується територій у середніх широтах. І ближче до екватора, де різниця в довжині світлового дня протягом року змінюється мало, і у приполярних регіонах, де ця різниця, навпаки, дуже велика, переведення годинників не має економічного сенсу.

12 вересня Європейська комісія запропонувала країнам Європейського союзу назавжди відмовитися від сезонної зміни літнього і зимового часу з 2019 року.

Згідно з пропозиціями, сезонне переведення годинників мало б бути скасоване у всьому Євросоюзі. Проте країнам-членам надається свобода вибору, за яким часом вони хочуть жити – поясним чи літнім.

В Україні зміна часу відбувається разом із усім Європейським союзом і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня повертається на зимовий, тобто свій поясний час.

Радіо Свобода