Від початку 2018 року у Львові сталося 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждало 115 осіб, з них — 37 дітей, повідомили у прес-службі ЛМР.

На жаль, не обійшлося без смертельних випадків — обліковано 7 летальних наслідків отруєння, наголосили у міській раді.

Порушення правил безпеки при експлуатації в холодну пору року пічного і газового опалення — поширена причина виникнення пожеж у побуті та нещасних випадків, пов’язаних з отруєнням чадним газом.

Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту ЛМР закликає мешканців не легковажити своїм здоров’ям та життям.

«Особливу увагу хотів би звернути на профілактику отруєння чадним газом. У нас з початку року вже 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждало 115 осіб, з них — 37 дітей. На жаль, не обійшлося без смертельних випадків — обліковано 7 летальних наслідків отруєння.

Головною причиною отруєння чадним газом є необережність самих мешканців.

Двічі на рік міська комісія ТЕБ і НС розглядає питання перевірки димових вентиляційних каналів, але завдяки мешканцям ця робота часто проводиться формально. Тому що коли приходять перевіряти, людина підписується на порозі, категорично не пускає у кімнату. Люди просто не думають про свою безпеку.

Друга проблема — це ті будинки і квартири, які здаються в оренду. Бо, як правило, ці отруєння чадним газом бувають у квартирах, які винаймають.

Третя проблема — в тому, що отруєння дітей є виключною проблемою батьків, дорослих. Мама чи бабуся могла і не відчути концентрації, бо до 10% людина не відчуває карбоксу, а для дитини від 5% карбоксу — це вже ураження!", — наголосив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Віктор Іваніцький.

Коли посилюються пориви вітру і трапляються перепади тиску у повітрі, порушується тяга у димових та вентиляційних каналах, що значно ускладнює роботу газового та пічного опалення. Основними ж причинами отруєння чадним газом є недбале ставлення до газових приладів, неуважність, герметичність вікон, вхідних дверей і відсутність при цьому провітрювачів, недотримання елементарних правил безпеки.

Використовуючи для опалення газові прилади:

• під час сильного вітру не рекомендується користуватися газовими опалювальними приладами та колонками, які мають відвід продуктів згоряння в димоходи, оскільки є загроза виникнення зворотної тяги, при цьому продукти згоряння попадають у приміщення;
• у період різких похолодань власники житлових будинків повинні проводити огляд оголовків димоходів і вживати заходи щодо запобігання їх обмерзання та закупорювання димоходів;
• не використовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади, газові кухонні плити;
• не закривати вентиляційні решітки і не заклеювати кватирки в приміщенні, де встановлені газові прилади;
• перед запалюванням газового приладу слід привідкрити вікно чи кватирку і перевірити, чи провітрювач, який встановлений у пластиковій рамі, є відкритий і допускає повітря у приміщення, опісля — перевірити наявність тяги у вентиляційному димовому каналі і лише після цього запалювати газовий прилад. Якщо немає тяги — слід викликати газову службу.

Під час використання пічного опалення, необхідно дотримуватись правил:

• впродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось її займання;
• усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;
• біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист, розміром не менше 0,5×0,7 м.

Під час використання пічного опалення не можна:

• залишати печі, які топляться, без нагляду, або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
• користуватися печами, які мають тріщини;
• розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топкою;
• сушити й складати на печах одяг, дрова, інші легкозаймисті предмети та матеріали;
• застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;
• використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки;
• залишати печі, які топляться, із відкритими дверцятами топки;
• зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
• зберігати запальнички та сірники у легкодоступних для дітей місцях. Діти віком від двох років здатні самостійно їх запалити.

Під час використання для опалення газових приладів, необхідно пам’ятати:

• у період різкого похолодання власники житлових будинків повинні проводити огляд оголовків димоходів та вживати заходи щодо запобігання їх обмерзання та закупорювання димоходів;
• під час сильного вітру не рекомендується користуватися газовими опалювальними приладами та колонками, які мають відвід продуктів згоряння в димоходи, оскільки є загроза виникнення зворотної тяги, при цьому продукти згоряння потрапляють у приміщення;
• не використовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади, газові кухонні плити.

У разі використання побутових електронагрівальних приладів:

• не залишайте без нагляду, у разі виходу з приміщень, увімкнені в електромережу нагрівальні прилади;
• намагайтеся уникати перевантаження електричних мереж, не вмикайте одночасно кілька побутових електроприладів великої потужності;
• не застосовуйте саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжники електричного струму.

Під час усіх нещасних випадків, пов'язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отруєння), слід зателефонувати в одну з міських служб: швидку допомогу — 103, пожежну — 101, газову — 104, поліцію — 102. Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події.