У Будинку Вчених історики та громадськість Львівщини висловлювалися про українську армію і шляхи перемоги над окупантами.

Говорили про те, що до 2014 року вся історія формування новітньої України була позначена суттєвою проблемою – нерозумінням вкрай важливої ролі Збройних сил у житті будь-якого народу і держави.

«Варто розуміти, що Збройні сили – це не просто додаток до структури держави, а те, що формує її основу. Збройні сили – це не потреба далекого минулого. Ми ніколи не житимемо в часі, коли вони стануть зайвими», – пояснив  Олег Фешовець, доктор філософії. – Наприклад, на початку ХХ століття йшлося про те, що настали нові часи і армія вже не потрібна. Так казав, зокрема, Володимир Винниченко. Як показує історія, така думка виявилася хибною.  До того ж, схожі слова звучали і на початку XXI століття. Знову ж таки, помилково.

Він наголосив, що лише крайня небезпека, яка виникла в 2014 році, змусила Україну мобілізуватися і самоорганізуватися для оборони держави. Таким чином за короткий час сформувалися боєздатні Збройні сили. Сьогодні вже й годі заперечувати важливість їхньої ролі в житті держави.

«Українські збройні сили мусять бути боєздатні і постійно готові відбити агресію. Для того, щоб проаналізувати помилки оборони, мало озиратися лише на 27 років назад – період незалежності. Варто подивитися на історію побудови армії під час Революції на початку ХХ століття. Ще сто років тому вважали, що створити українські Збройні сили неможливо. Для цього були несприятливі умови. Але вони виникли. Прикладом цього є УГА», – додав Олег Фешовець.

Про те, як у цей час утворилася УГА, розповів Олександр Дєдик, науковий співробітник Центру українських військових традицій та патріотичного виховання Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. Він наголосив, що збройні сили тодішньої України формувалися у дуже непростий період і в бентежних умовах. На початок XX століття не було ні майна, ні грошей для фінансування армії. Але вона утворилася – завдяки патріотизму та ентузіазму. Армія, яка існувала тоді, була такою. Якою пишатися можемо і досі.

«Але варто розрізняти, що збройні сили ЗУНР називалися не УГА, а українським військом. Галицькою армією називалася лише частина збройних сил ЗУНР. Як-от на теперішній війні. Можна провести паралель із захисниками, які воюють в ООС. Вони – лише частина усього формування Збройних сил. До того ж, ніколи не існувало Української галицької армії. Це – історична помилка. Правильно називати цю армію галицько-українською, у всіх документах так значиться», – пояснив Олександр Дєдик.

На кінець 1990 року в Україні проходили службу понад 900 тисяч військовослужбовців радянської армії. Детально розповів, як після проголошення незалежності відбувся складний процес переформування радянської армії в українську, Михайло Слободянюк, завідувач музею Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікацій Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Крім того, він пояснив бачення потреб армії сьогодні.

«Варто розуміти, що армія має бути в готовності завжди. Вона або воює, або готується воювати. Водночас влада постійно має ставити перед Збройними силами завдання. В Україні ж останні десятиліття говорили про те, що ніякої війни із Росією в нас бути не може», – каже Михайло Слободянюк.

Озвучив він і власне бачення сучасної ситуації на Сході: «Зараз часто говорять, що ми не втратили Україну в 2014 році завдяки добровольчим батальйонам. Я так не вважаю. Їхній вклад в оборону України є величезним, але Україну врятували не добровольці, а армія, яка тримала фронт. П’яти-шести батальйонам добровольців самотужки це було б не під силу».

Історик наголосив, що варто пам’ятати, що лише мужності і патріотизму для оборони не досить. Армію треба озброювати. Держава має постійно забезпечувати боєздатність Збройних сил, а не лише в час небезпеки.

Про перспективи воєнного розвитку України розповів Тимур Баротов, український військовий, морський офіцер, капітан II рангу запасу ВМС ЗС України, заступник голови Спілки офіцерів України в Севастополі, громадський діяч.

Він звернув увагу присутніх на те, що в обороні України не варто оминати увагою того, що Україна розташована між морями. Цей факт ускладнює її оборонне становище. Про те, як захищати кордони з боку моря і які технічні засоби необхідні для цього Збройним силам він розповів, демонструючи такі кораблі та інше устаткування.

Наголосив і на тому, що ще в 2012 році на парламентському слуханні озвучував імовірність захоплення території України. Наголошував і на тому, що вторгнення Росії почнеться зі Сімферополя.

«Я застерігаю вас від людей, які закликають нас до миру. У час, коли йде війна, мир може настати лише у разі перемоги. Інший випадок – це програш і втрата України. Такого варіанту ми навіть не розглядаємо», – насамкінець додав військовий.

Текст і фото WN