У Дрогобичі сміття не вивозять вже 5 місяців, - про це у репортажі з поїздки до Дрогобича написав журналіст Олександр Сирцов.

Олександр Сирцов: "Ото помандруєш світами, навіть не такими далекими і розумієш, що у Львові не так вже й зле. Мав нині щастя після багаторічної перерви відвідати славне місто та колишній обласнй центр Дрогобич. А коли відвідуєш місто після тривалої перерви, то й зміни в ньому помічаєш добре. Але почну не з самого міста Дрогобича, а з маршрутки Львів-Дрогобич. У той час, як все прогресивне людство тішиться новим українським супер-хітом "Плакала" (кількість завантажень на Ютюбі стрімко наближається до 70 млн) водії цих маршруток слухають супер-хіти періоду пізнього совка, а саме Юріка Шатунова і його "Ласковий лай". От вже не пригадаю, коли я останній раз чув цей хіт останній раз…

Але то таке. Приїжджаю в Дрогобич, з’ясовується, що туалет на вокзалі не працює, бо «у всьому місті нема води». З тієї ж причини у багатьох кафе так само не працювали туалети. Головне – вони ще й вибачаються за «тимчасові труднощі». Нє, це ж до чого треба довести господарку, щоб на першому поверсі залізничного двірця не було води. Як з’ясував пізніше причиною є «плановий ремонт». А якщо хто мандрує з малою дитиною??? 

Як відомо з вокзалу до центру Дрогобича їде маршрутка N2. Обслуговує її комунальне АТП, не можу сказати, що довго чекав – з інтервалом між машинами проблем нема, попри те по ходу маршрутка заповнюється під зав’язку. Ціна, між іншим 4 грн. Зважаючи на відстань дорогувато. 

Наступне враження – стійкий сморід – у Дрогобичі сміття не вивозять вже 5 місяців, оскільки Брониця (на їхні гроші ті самі Грибовичі) більше не приймає сміття, а куди його дівати міська влада не придумала.

Хідники у місті не ремонтовані, навіть на центральних вулицях міста а також на підходах до головних пам’яток Дрогобича: солеварного заводу та пам’ятки ЮНЕСКО церкви святого Юра – там навіть немає асфальту як такого, добиратись до пам’яток доводиться поміж баюрами. Спочатку я втішився, що зараз капітально ремонтують площу Ринок, але, як розповів мені відомий дрогобичанин та мій давній приятель Леонід Гольберг цей ремонт триває вже другий рік поспіль і кінця-краю йому не видно.

Що втішило: Дрогобич, це завжди якесь приємне відкриття, і цього разу знайшов у внутрішньому дворику тутешнього театру імені Юрія Дрогобича. Щоправда на їхній виставі не вдалось побувати, натомість зазирнув на його подвір’я де заховався Дендропарк Котермака з кількома павичами та іншим цікавим птаством. Оце одна із тих родзинок, задля яких варто бодай іноді відвідувати Дрогобич".

Фото - leopolis.news.