Досвід Польщі показує, що найголовнішим рушієм боротьби з топ-корупцією є громадянське суспільство.

У Львові сьогодні зустрілись ті, хто викриває корупцію найвищого рівня в Україні та Польщі, аби обмінятись досвідом та розповісти, як ефективно протидіяти корупції та протистояти супротиву антикорупційних змін.

Своїми челенджами та здобутками ділились директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник та керівник Центрального антикорупційного бюро Польщі Ернест Бейда.

Корупція залишається однією з ключових проблем, з якими стикнулась Україна, і є однією з загроз її безпеці. Тому нині важливо протидіяти їй та вчасно зупинити процес повноцінної приватизації держмайна з метою створення єдиного центру керівництва та впливу в державі.

Після падіння комуністичного режиму, країна мала зруйновані державні органи, охоронну систему, панувала комуністична ментальність, і тому було важко навести в цьому лад.

Як наслідок - на початку 90-х років збільшення корупції шаленими темпами. Вихідці зі старої корумпованої системи, які залишились в правоохоронних органах та наявність організованих злочинних угрупувань заважала старту змін в країні.

"Тільки Інституційні заходи слідчої комісії, яка чи не єдина працювала над викриттям хабарництва через публічне оприлюднення фактів злодійств призвели до катарсису в суспільстві з гаслом нетерпимості корупції, це і стало умовою створення антикорупційного бюро в Польщі", - розповів Ернест Бейда. 

В Україні ж ситуація схожа: ще до незалежності мала група осіб зібрала в своїх руках більшу частину державного майна, що унеможливило прозору роботу державних органів.

"Демонтаж правоохоронних органів, хаос, відсутність вільного ринку - вихідні дані з Польщею у нас були схожі, єдина відмінність - ми довше були під комунізмом. Ця "прозора приватизація" в 90-х мала великий вплив на політику як в державі, так і за її межами. Але вже пізніше виникла суттєва різниця: в Польщі ментальні зміни відбулись мирним шляхом, у нас же корупція призвела до війни. Громадянське суспільство України проявило зрілість, а отже НАБУ - це вже продукт волі саме громадянського суспільства", - запевнив Артем Ситник.

На сьогодні в Польщі ще немає антикорупційного суду, як і в Україні (директор НАБУ пожартував що Польща "теж його захоче" після утворення такого у нас).

Хоча підписання закону про його створення ще не гарантує, що це відбудеться, бо ж імплементація закону - складніший процес.

Отже, залишається тільки сподіватись, що антикорупційним органам України вдасться перейняти вдалий досвід сусідів, і в країні запрацює прозора система судів.

Хочеться вірити, що знайдуться ті, хто виявить щире бажання працювати в новоутвореному антикорупційному суді на благо суспільства та феміди.

Текст і фото: Катерина  Мицак/WN