Ліна Костенко

поетеса


09.08.2018, 12:39

Про наболіле

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.

Страшні слова, коли вони мовчать, 
коли вони зненацька причаїлись, 
коли не знаєш, з чого їх почать, 
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів, 
із них почав і ними ж і завершив. 
Людей мільярди і мільярди слів, 
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність. 
Усе було: асфальти й спориші. 
Поезія - це завжди неповторність, 
якийсь безсмертний дотик до душі.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                         Фото автора

  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    Ховався на сосні: прикордонники затримали жителя Київщини біля кордону з Білоруссю

    Коментар

    Блоги

    Михайло Цимбалюк

    Завдання ворога - показати, що війна «всюди», що тилу не існує

    Михайло Цимбалюк

    Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні

    Богдан Козійчук

    Про молодіжні ради, закиди та приклад небажання вирішувати проблеми

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: