Туристичний сезон 2017 року став переломним для готельного бізнесу України.

Показники 2018 року – можуть бути ще цікавішими. Серед головних причин – не лише запровадження майже рік тому безвізу та істотне падіння цін на курорти поза Шенгеном.

Як свідчить статистика, у великих країнах Європи іноді помітно відчутна перевага внутрішнього туризму. Наприклад, у Німеччині, Великій Британії, Франції та Польщі співвідношення внутрішнього і виїзного туризму може становити від 2 до 4 до 1. Україна ж поки не досягла цього рівня. А подивитися в країні є що – і не тільки іноземцям, які відчувають непідробний інтерес до української історії й місцевого колориту. Як стверджує Антон Рудич, голова Української асоціації туристичних агенцій, рідна країна поки займає 10 рядок у списку найпопулягніших туристичних напрямків для громадян України. Попереду йдуть Туреччина, Єгипет, Іспанія, Болгарія, Чорногорія, Туніс, Греція, Кіпр та Італія. Таким чином, українці здебільшого досі не встигли об'їздити рідну землю подібним чином, як їм уже знайомі закордонні пам'ятки.

Андрій Маренчук, виконавчий директор мережі готелів Ribas Hotels Group, не бачить в цьому нічого дивного. На його думку, для індивідуальних і сімейних подорожей країною нині потрібні чималі кошти на транспорт або, бажано, персональний автомобіль, який теж треба заправити. А ціни на паливо у нас майже європейські при далеко не європейських зарплатах і пенсіях. Пенсіонери-українці – це й взагалі рідкісний звір для туристичних центрів решти Європи і цілого світу. На відміну від пенсіонерів зі США, Сполученого Королівства, Японії та країн ЄС. Але зараз йдеться не про це.

Проблема в тому, що навіть дешевого, порівняно з європейськими цінами, транспорту в Україні поки немає в достатній кількості. Бракує нормального авіасполучення між містами України, а акцент робиться тільки на вибрані міста. Тим часом, лише Києва, Одеси, Дніпра і Львова для такої великої країни замало. Поїздів також бракує у достатній кількості – навіть безпосередньо в курортних напрямках. Про якість краще помовчимо: всупереч торік урочисто продемонстрованим трьом вагонам з кавоварками і розетками. Подібне відбувається і з морським транспортом. Раніше від Одеси ходили пороми до Затоки. Хоча, деякі компанії вже намагаються розвивати подібні проекти з використанням морських і річкових маршрутів. Що ж стосується якості українських доріг, то за останній рік вони навряд чи дуже покращилися – хоча уряд анонсував цього року масштабні проекти на десятки мільярдів гривень. Але й масового приходу інвесторів для будівництва платних автобанів, чого би теж дуже хотілося, ми поки також не бачимо.

Тим часом, західні ворота країни і їх дороги нам вже відкриті. За звітом від прикордонників, від початку безвізового режиму між Україною і Євросоюзом близько півмільйона українців скористалися новими правилами перетину кордону та біометричними паспортами. Ми зараз точно не дізнаємося, хто з них поїхав на заробітки, а хто – на каву або в оперу. Але цей вектор буде далі залучати інтерес наших співгромадян, і бізнес повинен враховувати цей фактор, розвиваючи туристичну інфраструктуру всередині України.

Поки ж високий рівень цін на тлі спаду рівня платоспроможності громадян України і низький рівень лояльності внутрішнього туриста до українських курортів, що склався за 2014-2017 роки, продовжує впливати на загальну картину. Будь-який адекватний підприємець повинен розуміти, що без продуманих заходів ситуація тут буде тільки посилюватися.

З усього написаного випливає закономірне питання: Як вплине сезон 2017 року на власників готелів і ресторанів та з якими проблемами вони можуть зіткнутися цього року? Відповідь на нього має кілька складових, як в будь-якому SWOT-аналізі:

1. Очевидною реакцією на нинішні виклики повинна стати орієнтація на підвищення якості обслуговування гостей в українській туристичній галузі. Вона включає щоденну роботу над поліпшенням сервісу, розширенням спектру послуг і налагодженням правильних шляхів комунікації з цільовими аудиторіями.
2. Впевненому розвитку галузі в цьому напрямі поки буде перешкоджати відсутність достатньої кількості професійних кадрів і навичок роботи з потрібними фахівцями. Тому, пошук, залучення, адаптація і навчання, мотивація і формування оперативного і стратегічного кадрового резерву виходить на передній план. Налагодження співпраці з місцевими навчальними закладами і діяльними рекрутерами тут може тільки допомогти.
3. Попит і пропозиція будуть переживати вирівнювання цін на світовому ринку – безвідносно до цін лише сусідніх готелів, як це досі прийнято у нас. Урівноваження чекає і на пропоновану готелями додану вартість: разом з пакетами харчування (ВВ, НВ, FB і АI) і можливістю або навіть потребою включення у вартість проживання розваг, СПА-процедур і інших прийомів з залучення гостей.
4. Для досягнення успіху також доведеться заповнити брак деяких фахівців (наприклад, Revenue manager), здатних побудувати гнучку цінову сітку з прив'язкою до завантаження і собівартості. Готелям також треба набратися навичок глибокого фінансового аналізу в режимі "онлайн" – з метою динамічного аналізу собівартості проживання і харчування. Це забезпечить мінімізацію недоотриманого прибутку на тлі нових можливостей з нарощування числа лояльних гостей.
5. Закономірним і досить таки бажаним наслідком сезону 2017 року має стати відкриття в Україні нових готелів світового рівня у 2018. Йдеться про переважно великі об'єкти з фондом у понад 100 номерів. Їх інвестори поки мають великий вибір точок дотику з туристичними потоками – без звичних уже обмежень територіями українського Причорномор'я або Карпатами.
6. На шляху цієї райдужної перспективи будівельного буму поки стоїть лише відсутність в Україні девелоперських, проектних і керівних компаній з глибоким досвідом роботи в HoReCa. Але це, припускаємо, лише тимчасові перепони, які впадуть під тиском підвищення інтересу до країни. Інтересу, як з боку потенційних інвесторів, так і з боку людей, які дозволять інвесторам в стислі терміни окупити свої вкладення і вийти на рівень стабільного отримання прибутку.

Фахівці з керівних компанії радять звертатися саме них, оскільки всі перераховані проблеми вдало вирішують мережеві готелі або готелі під управлінням національних або локальних компаній. У них достатньо ресурсів для освоєння нових ринків і, до того ж, саме перед ними відкритті чималі кредитні можливості. Паралельно, для вирішення описаних проблем власними силами власникам профільного бізнесу слід терміново займатися пошуком і навчанням співробітників.

Держава і місцеві керівники також повинні всіляко допомагати, або хоча б не заважати прогресу в галузі. Оскільки розвиток туризму сприятливо впливає на безліч інших напрямків народного господарства в країні, розвиваючи натуральне виробництво і сферу послуг.

Готельний експерт Артур Лупашко, засновник керівної компанією Ribas Hotels Group, впевнений, що готельний бізнес один з найпривабливіших і найнадійніших в Україні. Завдяки тому, що спочатку інвестори, а за ними і туристи відкриють для себе з нового боку не тільки Київ, Львів, Одесу, Закарпатті та Карпати, а й інші регіони України.

Текст – WestNews.info

Фото – Uahotels.info