На виборах президента Інтерполу перемогу здобув віце-президент Інтерполу Кім Йонг Ян з Південної Кореї, який виконував обов'язки керівника цієї організації.

Як пише ВВС, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков розмістив на своїй сторінці в Facebook, що Кім Йонг Ян за результатами третього голосування набрав 62,3% голосів, а російський генерал-майор поліції Олександр Прокопчук набрав 39,5% голосів.

"Кандидатуру Росії відхилено. Ця битва виграна. Дякую усім. Слава Україні!", - написав міністр.

Згідно з конституцією Інтерполу, при обранні президента організації кандидат має набрати дві третини голосів делегатів Генеральної асамблеї.

Якщо після другого голосування жоден з кандидатів не здобув необхідної підтримки, то проводиться третє голосування, на якому достатньо простої більшості голосів.

Раніше ЗМІ називали фаворитом виборчих перегонів саме росіянина.

Українське МВС та правозахисники тоді заявили, що його перемога перетворить Інтерпол на інструмент боротьби Кремля з політичними опонентами за кордоном. Київ навіть погрожував призупинити своє членство в організації.

У Росії ж такі закиди назвали черговим проявом русофобії.

Інтерпол - інструмент міжнародної співпраці поліції різних країн, зокрема міжнародного розшуку злочинців.

Донедавна його очолював китаєць Мен Хунвей. Але у жовтні він пішов у відставку через розслідування, яке проти нього ініціювали у Китаї.

Як наслідок, 21 листопада Генеральна асамблея Інтерполу в Дубаї, мала обрати нового керівника.

Претендентів було двоє: росіянин Олександр Прокопчук, що два останні роки є одним з чотирьох віце-президентів Інтерполу, та його колега Кім Йонг Ян з Південної Кореї, який виконував функції керівника організації.

Нещодавно британська газета Times з посиланням на власні джерела у владі написала, що безумовним фаворитом виборів є саме росіянин.

"За словами співробітника Уайтхоллу (Уряду Британії. - Ред.), британська влада вважає, що Прокопчук виграє цей пост, й що немає ніякого сенсу в тому, щоб спробувати його зупинити. Про те, що Прокопчук є однозначним фаворитом, повідомляє і джерело, близьке до Інтерполу", - написала газета.

Президента Інтерполу обирає генеральна асамблея організації - кандидата має підтримати проста більшість делегатів від 192 країн-членів (по одному голосу від країни).

Обирають його на чотири роки.

Сам президент головує на засіданнях генасамблеї й виконкому Інтерполу, й "направляє обговорення".

Обидва згадані органи не працюють постійно, а збираються кілька разів на рік (генасамблея - раз, виконком - три рази), й вирішують стратегічні та головні організаційні питання роботи Інтерполу.

Останні має втілювати постійно діючий секретаріат, який має свого власного керівника.

Тобто, президент Інтерполу відповідальний не за оперативне "ручне управління" організацією, а скоріше за ухвалення стратегічних рішень.