У християн східного обряду 14 серпня – свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Свято було встановлене в Константинополі в ІХ столітті спочатку як місцеве, але вже в ХІІ-ХІV ст. відзначалося в усіх православних церквах. На Русі відоме з кінця ХІV століття.

Історія виникнення цього свята у Константинополі була пов’язана передусім з тим, що на спекотний серпень припадав пік епідемій. З метою запобігання хворобам і людським смертям установився звичай здійснювати хресну ходу, освячуючи вулиці й дороги Хрестом Господнім – священною реліквією, яку заради цього виносили з царської скарбниці.

Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння йому.

Цього дня православна і католицька церква згадує також і сім мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхньої матері Соломії та їхнього вчителя Єлеазара, які в 166 р до н. е., за часів царя Антіоха Єпіфана, були страчені за відмову вклонятися язичницьким богам. Мученицька смерть братів Маккавеїв згодом надихнула Іуду Маккавея на повстання проти жорстокого правителя. Іуда Маккавей переміг Антіоха й очистив Єрусалимський храм від грецьких ідолів.

У народі мученики Маккавеї трансформувалися на Маковія. У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З Маковія починався двотижневий Успенський піст – Спасівка, який закінчувався одним із найбільших свят серпня – Успінням Пресвятої Богородиці.

Свято Маковея є першим осіннім святом, з яким пов’язують закінчення літа. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас» – і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

Фото: джерело