Українці нині не довіряють фінансовим установам та не відчувають себе захищеними.

У Львові дискутували про потребу захищати права звичайних громадян.

Фінансовий сектор в Україні потребує суттєвої трансформації. Високі процентні ставки та майже цілковита недовіра не лише не сприяють економічному зростанню, а й стимулюють ріст тіньової економіки.

Щоправда, за 3 роки намагань української влади змінити цю ситуацію, маємо хіба цілу низку законопроектів, які, на жаль, поки неефективні.

Проте, з жовтня 2016 в Україні стартував проект з амбітною назвою "Трансформація фінансового сектору" незалежного агентства федерального уряду США USAID. Мета його – допомогти перетворити фінсектор України у прозору, справедливу та диверсифіковану систему, яка підтримує підприємства та слугує потребам людей.

Результатом нині є Закон "Про споживче кредитування", який набрав чинності у червні минулого року. В експертів, щоправда, виникло логічне питання: чи запрацює той закон на практиці, якщо судити з досвіду багатьох інших ініціатив. Перевіряти взялися за допомогою "таємного покупця", який протестував фінансові установи. Перевірка відбувалася у дві хвилі: до прийняття закону і після.

Результати, кажуть, не потішили. Ба більше, порушення починалися ще на етапі реклами. Одним з найважливіших порушень було не відображення реальних вартостей кредитів. Лише малий відсоток банків міг похвалитися незначною різницею між реальною та номінальною ставкою. До слова, навіть експертам знадобилося трохи часу, аби вирахувати кінцеву суму.  Крім того, здивували значні розбіжності між нормами Закону та практикою фінансових установ.

За словами заступника керівника проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" Юлії Вітки, основною причиною недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень. Іншою важливою причиною є небажання самих установ змінити свої практики.

Якщо підсумувати, то в Україні добровільно закон не запрацює.

Тоді виникає питання, що робити українцям. Лише 10% громадян довіряють судовій системі. Решта або не знають, куди звертатися у разі порушення їхніх прав, або ж не мають бажання це робити.

На думку експертів, дієвим інструментом розв'язання конфліктів між споживачами та фінансовими установами є запровадження фінансового омбудсмена.

Це незалежна інституція, яка вирішуватиме у позасудовому порядку суперечки, пов'язані з наданням фінустановами послуг споживачам. Першочерговим його завданням має бути примирення сторін, до слова, у країнах ЄС це є успішним у 60-70% випадків. В інших випадках омбудсмен має розглянути суперечку та винести незалежне рішення.

Важливо, що до нього можуть звертатися саме фізичні особи, тому це, обіцяють, буде інструмент для простих громадян. Крім того, він не стане заміною судів, а новою ефективною альтернативою. Рішення мають прийматися ефективно, справедливо та швидше, ніж в суді, - обіцяє голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, Руслан Сидорович.

За словами заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності,  Олега Лаврика, в Україні нині є лише одна установа, яка має захищати права споживачів. Важливим нюансом є те, що вона захищає всіх споживачів, та не має конкретного впливу саме на фінансовий ринок, де є свої регулятори.

У світі нині популярними є дві системи права: континентальна, яка властива країнам ЄС, та звичаєва, що характерна Великобританії та США. Звісно, кожна країна має свій шлях, право на власні помилки, але не варто забувати і про загальні стандарти, яких слід дотримуватися.

У нас задекларовано право громадян на доступ до справедливого суду. На практиці, на жаль, бачимо трохи іншу ситуацію, розповідає Руслан Сидорович.

За його словами, в Україні діють лише класичні методи правосуддя. Він наводить статистику, що в рік є 3,5 млн судових проваджень. В той час, коли в інших країнах, здебільшого, громадяни звертаються до позасудових інституцій. Зокрема, у Польщі, каже, таким чином суттєво розвантажили судову систему.

Проте, аби омбудсмен міг дійсно працювати справедливо, він має бути незалежним та аполітичним.

Як розповіла експерт зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», Тетяна Бурак, фінансовий омбудсмен – це публічна установа, яка фінансуватиметься за допомогою обов'язкових внесків від фінансових установ.

Крім того, омбудсмен матиме команду для допомоги, адже, за проектом, має охопити весь фінансовий ринок. Його рішення будуть обов'язковими для виконання, але буде й можливість оскарження в разі незгоди.

Для обрання цієї вважливої посади обіцяють відкритий та прозорий конкурс, бо ж чинна еліта, звісно, не хоче жодних змін. Зміни справді можливі тільки у випадку тиску та небайдужості суспільства.

Важливо нині боротися з проблемою необізнаності українців, бо ж такими керувати і нав'язувати свою політичну волю значно легше.

Текст: WN

Фото: Прес-клуб