11.02.2019, 09:10

Нав’язливе нахабство українських монополістів

"Ну, от тепер, окрім живота, у мене є ще щось спільне з котом Матроскіним – швейна машинка... А роль поштаря Пєчкіна, який "злим був, патаму шта вєласіпєда нє било", цього разу взяла на себе "Нова пошта".

Про свої пригоди на "Новій пошті" і в "Ощадбанку" в Івано-Франківську пише журналіст Юрій Никорак.

Про гори, ціни та час

Але про все – від початку. Полюбив я цієї зими Карпати, а такі походи вимагають відповідного спорядження. Зокрема, й гамашів – таких собі додаткових захисних «манжетів» поверх лижних брюк чи комбінезона, нижній краї яких кріпиться на підошві взуття, а верхній – під колінами. Бо, коли у горах глибокий сніг, вони – єдиний засіб, що врятує ноги від холодного «душу» щоразу, як ви ненароком провалитесь у сніг «по самі помідори». От тільки оці два шматки подвійної вологонепроникної тканини на замочку-блискавці зверху донизу й ґумками та шнурівками по обидвох краях коштують в Україні від 550 до 1500 грн. Поґуґлив ото я, знайшов в інтернеті докладну відеорозповідь, як їх зробити своїми руками, та й вирішив зекономити, тим більше, що ніколи не ходжу у похід один. Бракувало одного – швейної машинки.

Знайшов в інтернеті найуніверсальнішу та й замовив під акційну знижку в 30% на «Розетці» з доставкою «Новою поштою». На останній теж зекономив: для клієнтів «Розетки» альтернативна зажерливій та неповороткій державній пошті (до будь-якого обласного центру перша доставляє посилку за добу, а держмонополіст – за 3-7!) фірма саме пропонує безкоштовне доправлення до своїх відділень. Розрахував так, аби замовлення прийшло саме тоді, коли отримаю переказ через Western Unіon: його вистачило б як на машинку, так і перекрити борг по кредитці…

Про касирів-йогів та валюту

І тут усе, що могло піти «не так», пішло не так. Прийшов у найближче відділення Ощадбанку – переді мною на три каси – лише один клієнт.  Але в одному віконечку, де обід з 13-ої до 14-ої, вже о 12.45 касир припинила роботу (вочевидь, морально налаштуватись на обід – важливіше за «якихось там клієнтів»), а до іншого, де обід з 12-ої до 13-ої, касир не повернулась і до 13.20 (вихід із обіднього процесу, мабуть, теж не терпить поспіху – треба ж дати їжі засвоїтись, та й повернення у робочий ритм теж потребує неабияких кармічних та часових затрат). Єдина ж присутня касирка, судячи з бейджика, керівник відділу касових операцій, обслуговувала єдиного клієнта настільки неспішно, що це зайняло понад півгодини. Аби відтак заявити мені, що обслужити мене… не може, бо валюту видає лише і саме та касирка, яка ото пішла на обід. Тож «або чекайте до 14-ї, або йдіть у відділення біля Білого дому»…

Звісно ж, я вирішив і не чекати, і не йти в інше відділення найсовковішого в Україні банку. І не лише тому, що туди таки далеченько, а тому що був певен: в Ощаді з мене знову намагатимуться злупити зайвину за «страховку» (Читай Ощадбанк вважає себе філією Сбєрбанку Росії?).

Грабунок за замовчуванням

Тому зробив удвічі коротший марш-кидок до приватного банку одного з екс-голів НБУ, де мені – без жодних черг та додаткових комісій – і видали гроші. Дорогою ж до «Нової пошти» закинув кошти через термінал на свою «золоту картку» Приватбанку.
І вже насолоджувався передчуттям отримання обновки, коли раптом згадав: у найближчому до мене відділенні «Нової пошти» практикують «за замовчуванням» проводити безготівкові платежі через термінали того ж Ощаду. А ця ненаситна, як і більшість держустанов, структура, намагається зняти додаткову комісію у 3%  (що удвічі більше за традиційні тарифи на саму доставку із Броварів під Києвом до Івано-Франківська!) із власника будь-якого банку, окрім власне Ощадбанку. Утім, коли моя «розумна» картка минулого разу заблокувала згаданий платіж – власне через несанкціоновану спробу зняти додаткову комісію, – з’ясувалося, що «під полою» у керівниці відділення таки є один термінал Приватбанку (проти чотирьох «ощадівських» у решти операторів).

Тому цього разу я одразу ж попрямував до завідувачки, яка, хоч і сиділа на робочому місці, відрубала, що у неї – обід, і для більшої красномовності тицьнула мені поперед очі табличку «Технічна перерва». Враховуючи, що з місця вона не рушила, я таки вирішив її ввічливо перепитати: «Чи є у вас термінали Приватбанку?»
Вона, ані не кліпнувши,  відрубала: «Самі не бачите? У нас пос-термінали Ощадбанку!»

 –     Але ж минулого разу у вас був і приватівський, – не здаюсь. – А я не хотів би переплачувати за касове обслуговування…
 –     То платіть готівкою! – роздратовано буркнула у відповідь.
 –     Вибачте, але, по-перше, у мене немає такої суми готівкою, а на картці є. По-друге, якщо у вас є термінали, ваша вимога платити готівкою – незаконна. Як, по-третє, і будь-яка комісія за оплату товару чи послуг карткою!
 –     То ви будете забирате замовлення чи ні? – чую натомість.
 –     Ні, якщо у мене не приймуть оплати карткою без додаткової комісії.
 –     Читати умієте? Ось, на табличці написано: «Банк, що видав картку, може знімати додаткову комісію згідно тарифів обслуговування», – не здається роздратована начальниця.
 –     У тому то й річ, що у мене – «золота карта», яка не передбачає жодних комісій при розрахунках за послуги і товари! – наполягаю. – А комісію намагається зняти не мій банк-емітент, а хитромудрий Ощадбанк, чиїми терміналами ви користуєтеся.

Відтак розвертаюся і демонстративно виходжу з відділення.

Готівка з банкомату – недешеве задоволення

Бо я вже вирішив: якщо так – повернусь до банкомата Привату і зніму необхідну суму готівкою, але не переплачуватиму нахабному та всюдисущому Ощадбанку!
Але біля банкомата мене чекає черговий неприємний сюрприз: аби зняти гроші, якими я лише 20 хвилин тому поповнив власний рахунок, тепер мені доведеться заплатити неабияку комісію: від 1% із власних коштів – до від 4% до 7% - за кредитні кошти. Тобто, враховуючи вартість машинки, за можливість оплатити її готівкою довелось би переплатити 172 гривні!

Майже хепі-енд

Подумки підраховую, шлякую, курю і врешті приймаю рішення: платитиму таки карткою (бо інших грошей вже все одно немає), але покажу редакційне посвідчення і попереджу, що опишу усі ці хитрощі із пос-терміналами у ЗМІ. Розраховуючи, що ті усвідомлять: репутаційні втрати компанії будуть вищими за півтори сотні неправомірно стягнутих із мене коштів.

Утім, коли через півгодини я повернувся до відділення «Нової пошти», Господь таки змилувався наді мною: побачивши мене у дверях, хтось із працівників, що згуртувалися біля завідувачки, раптом люб’язно запропонував: підходьте до цієї дівчини-оператора і платіть, як вам зручно (себто, без жодної комісії). Та й надалі, розпаковуючи машинку для огляду та перевірки, були чуйними та поступливими, наче із улюбленим родичем…

Щоправда, як я попередньо начитався у численних коментарях на сайті «Розетки», гарантійний сертифікат був без печаток та дат реалізації, а, отже, в разі чого – недійсний, хоча виробник й надає гарантію аж на 36 місяців. Але це – вже зовсім інша історія, яку розповім іншим разом.

А у наступній публікації популярно поясню, як обдурюють нас банки, і чому, перш ніж скористатися акцією на безкоштовне відкриття картки у тому чи іншому банку, варто не полінуватись і прочитати не лише маленький буклетик, який входить до комплекта з карткою, та угоду на двох-трьох сторінках, але й докладні Умови та правила надання банківських послуг на сайті відповідного банку.

Юрій НИКОРАК .

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    Західна Україна

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Я що – пам’ятник?» - Зеленський назвав власний бюст «жахом»

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    Україна вже перестала бути потужною індустріальною державою

    Андрій Вихопень

    На місці Мальського я почав би не з нарад

    Михайло Цимбалюк

    Прем’єр Гройсман вже приготував три конверти наступнику

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: