Будапешт вимагає від Києва офіційного статусу для угорської мови.

Угорщина чинитиме опір, якщо новий український закон про мови, який ухвалять на зміну скасованому "закону Ківалова – Колесниченка", не дасть угорській мові статус офіційної.

Про це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто розповів у інтерв’ю "Європейській правді".

"Є фундаментальний принцип, з якого ми виходимо: за міжнародним правом, вже надані меншинам права не можуть зменшуватися. І якщо до цього наявність 10% угорців у населеному пункті чи в районі дозволяла визначати мову цієї меншини офіційною, а новий закон підніме цю планку до 33% – то, звичайно ж, ми будемо опиратися", – заявив Сійярто.

За словами дипломата, Угорщина розуміє, що український уряд прагне знизити російський вплив в тому числі шляхом ухвалення відповідного закону про мову. Але Будапешт не згоден із тим, щоб це відобразилось на угорській громаді.

"У мене одне питання: якщо йдеться про російську мову, то як у цій картині з’явилися ми, угорці? Ми хочемо забратися звідти! Таке враження, що Угорщина просто потрапила під роздачу! Але у всякому випадку – чи це "супутні руйнування", чи це так і планувалося – ваші дії б’ють по нас", – зазначив Петер Сійярто.

28 лютого Конституційний суд України визнав мовний закон авторства депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка неконституційним через грубі порушення під час процедури його схвалення.

Після цього Сійярто заявив, що рішення Конституційного суду України щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка свідчить про "брутальну атаку" української влади на право меншин розмовляти рідною мовою.

Товариство угорців Закарпаття розкритикувало скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка, заявивши, що рішення Конституційного суду України порушує права національних меншин.

Фото з відкритих джерел