Монастир босих кармелітів у Бердичеві – величний архітектурний комплекс з оборонними стінами, вежами і прекрасним костьолом.

Почав будувати пам’ятку у 16 столітті Януш Тишкевич – воєвода і генеральний староста київського краю. Розповідають, ніби Януш Тишкевич у 1627 році потрапив у татарський полон. Його закували у ланцюги. Воєвода почав молитися і побачив віщий сон: в невідомій йому капличці ченці моляться Божій Матері і прохають звільнити Тишкевича. Тоді Богородиця звернулася до Януша і взяла з нього обітницю – збудувати кляштор. Й диво трапилось – воєводу випустили на свободу. Згодом Януш Тишкевич наяву побачив тих ченців – у Любліні в кляшторі босих кармелітів. Він запросив їх до Бердичева та почав будівництво храму та кляштору. Будівництво монастиря тривало з 1634 до 1642 року. У 18 столітті будівлю реконструювали за проектом Яна де Вітта. Він звів верхній храм Святої Трійці над нижнім костьолом непорочного Зачаття Діви Марії.