Місто розробляє проекти, замість того, аби справді рекультивувати полігон.

Нині львівський прес-клуб організував засідання, аби отримати відповідь на питання: як вирішуватиме новий проект з реконструкції та рекультивації львівського полігону побутових відходів стару екологічну проблему.

Керівник ТЗОВ "Дніпрокомунбуд", розробник проекту по рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, Олександр Слободянюк погодився розповісти про проект детальніше та відповісти на питання.

Зокрема, навів приклад рекультивації полігону у Харкові, де нині, замість сміттєвих гір, які "тішать" мешканців Львівщини, росте трава та зовні нема навіть згадки про побутові відходи.

Розробник проекту також уточнив, що вони займаються корегуванням наявного проекту, який у 2012 році розробив "Гірхімпром". В той час, з певних причин, реалізувати його не вдалося, а нині на полігоні кардинально змінилася ситуація. Відповідно, проект потребує суттєвих доопрацювань.

На цьому полігоні компанія планує виконати технічну рекультивацію, аби припинити надходження чистої талої води в тіло полігону. Крім того, планують установку зворотного осмосу, тим самим збільшити потужність очисних споруд. Все це для того, аби очистити озера з інфільтрату.

Після того, розповідає, потрібен рік-два для стабілізації, а тоді вже встановлення рекультиваційного покриття з посівом трави, насадженням дерев та кущів.

Планують також і систему збору та утилізації біогазу, який потім спалюватимуть.

Найболючішим питанням рекультивації львівського полігону є саме інфільтрати. Фахівці пропонують їх збирати у ємність, потім за допомогою системи зворотного осмосу відділяти чисту воду та забруднювачі. Воду відправлятимуться на повторне використання, а концентрат повертатиметься назад на полігон.

За словами керівника медіапроектів Львівського прес-клубу, Романа Шостака, є два світи: харківський та львівський. У Львові, на жаль, лише роками говорять, брешуть, освоюють кошти та перейменовують проекти.

На його думку, київська фірма "Сучасні будівельні рішення" ще у травні виграла тендер на першочергові заходи. 1 серпня "Прес-клуб" дав запит, аби дізнатися, які ж першочергові заходи нині відбуваються на полігоні.

У ЛКП "Збиранка" відповіли, що роботи з реконструкції полігону в об'ємі першочергових заходів не розпочали. Понад те, грошей київській компанії поки теж не перерахували.

Тендер виграли, додатки до угоди, календарний план робіт, кошторис є, а робіт досі нема, дивується Роман Шостак.

Цікаво, що згідно з календарним графіком робіт підготовчі роботи мали тривати з 1 по 20 червня, запобіжна місткість – 21 червня-20 липня, система дренажу – 1 червня-21 вересня, система збору чистих вод – 30 серпня-18 жовтня.

"Прес-клуб" також запитав у ЛКП "Зелене місто" коли і за яких умов ЄБРР надасть кошти банківської позики і якими траншами. Конкретної відповіді поки не отримали. Проте, прес-служба ЛКП каже, що нині відбувається чергова зустріч керівництва ЛМР з представниками ЄБРР щодо укладеної раніше угоди.

Загалом ж директор ЛКП "Зелене місто" Вадим Ноздря пише, що на 2018 рік заплановано дві вибірки коштів – 1 800 млн євро на постановку та монтаж станції очистки інфільтрату і 2 200 млн євро на проведення робіт з рекультивації.  

Роман Шостак також наголосив на цікавому моменті, що пан Мартиросян, який є керівником фірми "Сучасні будівельні рішення", також є і засновником організації ООО "МК-ЮГ", яка зареєстрована у російському Сочі. Тому цікаво було дізнатися, хто брав участь у виборі переможця. Пан Ноздря, щоправда, відповісти на це питання не зміг.

Наша основна загроза, поки львівська влада говорить та перейменовує проекти з рекультивації, це інфільтрати. Еколог МБО “Екологія-Право-Людина”, Алла Войціховська, додала, що є застереження щодо дій, які проводяться міською радою стосовно корегувань, першочергових чи аварійних заходів. На її думку, це лише спосіб заробити гроші. Нині вже б мала працювати станція очищення. Наразі ж наші озера інфільтрату вже скоро досягнуть рівня ґрунту. Минулого року збудували протиаварійну дамбу, але, каже, з порушеннями природоохоронного та будівельного законодавства.

Відкритим також залишається і питанням стосовно кількості проектів рекультивації, про яке дискутували раніше. Навіть фахівцям, розповідає еколог, важко зрозуміти логіку дій ЛМР.

Текст: WN

Фото: Прес-клуб