Сусідам потрібен розвідник, диверсант і провокатор, а українцям – церковний ієрарх

До Львівської міської ради надійшло звернення від губернатора Свердловської області (Росія) з проханням передати на перепоховання останки спецагента НКВС Миколи Кузнецова.

Як пише Радіо Свобода, дозвіл про передачу тіла надаватиме виконком міськради. Однак до сьогодні є сумніви, чи останки, поховані на Пагорбі Слави у Львові, належать саме Миколі Кузнецову.

Микола Кузнецов родом саме зі Свердловської області. Його мають намір перепоховати у Єкатеринбурзі на Широкоречинському кладовищі, розповів журналісту Радіо Свобода директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай. Бо саме на Пагорбі Слави є могила, на якій встановлена плита з ім’ям героя СРСР Микола Кузнецова.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко підтвердив, що виконком розглядатиме прохання Росії.

Поки залишається одне запитання, чи останки саме радянського агента НКВС поховані на Пагорбі Слави з великими почестями 27 липня 1960 року.

Бо досі дослідники дискутують, чи загинув радянський спецагент «Пух», партизан, який виконував терористичні і провокаційні завдання також під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов, 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області, коли його знайшли упівці.

За радянської версією, а нині російською, яку роками вкладали у голови у школах, радянський льотчик Микола Кузнецов і ще два спецагенти були схоплені бійцями УПА і нібито Кузнецов, який був у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвався гранатою. Але також існує версія, що Кузнецов загинув у 1944 році, у 1951 році, говорять і про те, що він вижив і помер лише 10 років тому.

Матеріали справи Миколи Кузнецова перебувають в архівах Федеральної служби безпеки Росії. Їх нібито мають розсекретити у 2025 році.

Можливо, прохання Росії передати тіло, яке поховане у Львові, пов’язане з тим, щоб продовжити легенду про радянського спецагента НКВС, щоб ніхто так і не дізнався правду, чи загинув Микола Кузнецов у 1944 році, чи залишився живий, чи його останки поховані у Львові.

Ще у 2000 році ветерани Єкатеринбурга просили Львівську міськраду надати останки Кузнецова для перепоховання в Росії, у 2007 році у Львів приїжджала делегація зі Свердловська, але їм відмовили тоді у наданні останків. Нині – рішення за виконкомом Львівської міськради, очевидно, воно буде позитивним.

Можливо, кажуть фахівці, львів’яни попросять у взамін від Росії надати останки когось із відомих українців, які були репресовані і поховані на чужині. Як, зокрема, блаженний УГКЦ Климентій Шептицький.

Фото: Галина Терещук (Радіо Свобода)