Щороку 22 січня Україна відзначає День соборності. Це подія, яка назавжди увійшла в історію проголошенням Акту Злуки УНР та ЗУНР, що відбулося в 1919 році. Збулась споконвічна мрія усіх українців – соборна і незалежна держава.

Науковці зазначають, що це був політико-правовий процес, який мав вияв у всенародній маніфестації.

«Це, напевне, ключова подія для історії українського народу ХХ століття. І зрозуміло, що ця маніфестація на Софійській площі у Києві мала характер свята, але цьому передував тривалий процес національного самоусвідомлення, процес творення УНР і ЗУНР, цьому передували політичні рішення і певні кроки політичного керівництва обидвох частин України щодо об’єднання», - розповів доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Павлишин.

З історії відомо, що проголошення Акту призначили на 12 годину 22 січня 1919 року. Це була перша річниця проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. «Тоді склалась певна парадоксальна ситуація, яка змушувала політиків ставитись досить обережно до цих актів. Але волевиявлення було ведьми рішучим та однозначним. Зокрема, в Галичині. Коли утворилася Західноукраїнська народна республіка населення почало ставити ультимативні вимоги до уряду негайно проголосити об’єднання. Тобто галицькі українці хотіли, щоб столиця була в Києві. І це було однозначно. Були мітинги, були маніфестації. І справді, саме це народне волевиявлення спонукало лідерів до рішучих кроків щодо такої юридичної фіксації об’єднавчого процесу», - наголосив історик.

На думку істориків, саме ця подія проклала подальший шлях розвитку і становлення України, що вплинув на національно-політичні процеси наступних десятиліть. «Це дуже був складний процес узгодження позицій політичного керівництва. Джерела тут досить різноманітні: є спогади, є документи, є великий корпус документів, який дозволяє реконструювати цю подію. Ми маємо розуміти велику важливість цього Акту, який має характер історичного прецеденту. Після цього волевиявлення, після цього Акту було зрозуміло, що далі український народ буде розвиватися у такому руслі соборницької ідеології. Так воно й сталось. Навіть незважаючи на поразку Української революції, цей прецедент об’єднання, що ми об’єднані, що ми разом, що ми один народ - він був рушійною силою українського руху у міжвоєнний період, під час Другої світової війни і Української повстанської армії», - каже Олег Павлишин.

Уперше офіційно День соборності відзначили 22 січня 1939 року. Відбулося це у Карпатській Україні. А у 1990-му році патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом. Подія символізувала духовність єднання українців сходу та заходу.

На фото - проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий, - istpravda.com.ua