Під мерією Львова сьогодні знову грали в теніс.

Вихованці ДЮСШ «Спартаківець», їх батьки та тренери прийшли наївно до стін Ратуші в очікуванні, що їх почують і не руйнуватимуть унікальні корти поблизу центру Львова.

Цього разу вони принесли коробку перетертої цегли, щоб пояснити, що таке ґрунтові корти, м’ячі з іменами дітей, які займаються у школі, їх кубки та медалі з різних чемпіонатів.

Але не ці речі, а земля в елітному районі на вулиці Мельника, 18 комусь дуже сильно не дає спокою.

Бо до пікетувальників за 20 хвилин від початку акції таки вислали з будівлі керівника міського управління молоді та спорту Антона Нікуліна, який гостинно запустив понад десяток активістів до малої сесійної зали на обговорення.

Його суть чиновник намагався звести не до законності відведення землі під «реконструкцію» спортивного комплексу «Україна», не до специфіки пропонованого забудовником проекту з точки зору спортивних інтересів міста та громади, а до розбору польотів і повноважень у місцевій федерації (чи федераціях тенісу), заробітків тренерів та локаціях, куди їх з дітьми «переселять» на час «реконструкції».

Це слово («реконструкція») тут зумисно вживається в лапках, оскільки сам пан Нікулін кілька разів охарактеризував її як «так звану», очевидно розуміючи, що реконструкцією можна назвати оновлення, перекриття даху чинної споруди, але не фактичну забудову шести ґрунтових кортів позаду неї кількаповерховою будівлею.

Активісти поінформували чиновника, що їх ніхто не запрошував на жодні збори федерації тенісу, де вирішувалося питання «реконструкції», що ставить під сумнів всі листи зі схваленням цього проекту.

Його переконували, що остаточного проекту теж ніхто не бачив, тому й не відомо, скільки з 8 кортів переживуть «своє відживлення».

До Антона Нікуліна апелювали з поясненнями, що про дитячу школу можна буде забути, якщо корти зроблять на даху будівлі з хардовим покриттям.

Тоді там не буде точно змоги проводити міжнародні турніри серії ITF (що сам посадовець одразу визнав), які зараз щороку відбуваються на «непридатних для гри», за версією чиновників (чи бізнесменів за їх спинами), кортах.

А дітям будь-який притомний лікар не дозволить грати під час спеки на поверхні, що нагрівається на сонці так, що навіть спеціальні кросівки розплавлено зливаються з штучним покриттям.

Цього не скажеш про ґрунтові корти, які частково перебувають у затінку, поливаються і діють навіть у найбільшу спеку.

На них і травматизму для дитячих колін та інших суглобів менше, і швидкість відскоку м’яча дозволяє краще тренуватися молоді.

На всі емоційні та логічні запитання присутніх посадовець не давав предметних відповідей, лише наголошуючи, що він за спорт і дітей, а також готовий піти з посади, якщо бодай одну спортивну установу знищать за його каденції.

Власне, свій нещодавній прихід на посаду Антон Нікулін також кілька разів використав як щит для відбиття запитань – щодо землі під спортивним комплексом, подання прокуратури про його незаконну приватизацію та інші речі: мовляв, я нічого не знаю про це, бо недавно працюю.

Хоча, за словами посадовця, він бував за кордоном і знає систему громадських кортів у парках США, Європи та решти світу, Львову ніби така розкіш поки не світить.

Не відповів він нічого і на пропозицію дати бізнесменам 2 гектари землі під заробляння грошей в іншому місці, а не поблизу центру – у буферній зоні історичного ареалу і світової спадщини ЮНЕСКО.

Натомість, хай підприємці справді реконструюють будівлю комплексу, аби дах не тік і опалення працювало. Корти теж можуть наново огородити, не порушуючи їх розташування і вигляду ігрових поверхонь.

Тоді іменем такого благочинця їх і можна буде назвати на роки. Громада виграє, підприємці зароблять і увіковічнять свою славу, а міські посадовці виконають свої прямі обов’язки. Бо так це робиться в цивілізованих країнах.

Замість відповідей активістам запропонували відвідати 24 травня обласну комісію з цього питання, де нібито всі дотичні фахівці дадуть вичерпні відповіді і заспокоять стурбовану громаду.

Цікаво, що за кілька годин до початку четвергової маніфестації тенісистів, на сайті, дотичному до родини мера Львова Андрія Садового, з’явилася чергова промоційна стаття, присвячена «реконструкції» ПС «Україна».

У ній не лише було зображення проекту реконструйованого приміщення вже без відкритих кортів на даху (львівськими медіями, таке враження, гуляють різні проекти різних реконструкцій - з зображеннями, натягнутими з різних куточків інтернету), а й відео невідомих широкому львівському загалу фахівців від тенісу зі східної України, які переконують громаду, що їм краще знати, яким має бути напрямок розвитку тенісу у Львові.

І це – при відомій гострій конкуренції у цьому егоїстичному, але красивому та олімпійському виді спорту, яка панує не кортах і між різними регіонами на змаганнях.

За збігом обставин, на сторінці зі статтею вигулькнула реклама будівельної компанії, яка може бути пов’язана з підприємцями, що хочуть забрати собі гектар землі містян на Мельника, 18. Просто збіг? Просто бізнес для всіх – і підприємців, і медій, і міської ради?

Також постає питання: цим віддаленим коментаторам на відео міська рада Львова теж в разі чого виділить квартири, якими вміють у нашому місті ділитися забудовники, що роками будують без жодних дозволів на землях громади?

Чи міська рада забула, хто її обирає, хто обирає мера, і кому ті обранці мають служити?

Мабуть, що так. Оскільки пан Нікулін не зміг відповісти на запитання, якою є мета проекту, що саме отримають місто і його мешканці від «реконструкції»?

Бо що отримає хвацький бізнес зі зв’язками і охороною в коридорах Ратуші, здається, нікому у наш час пояснювати не треба.

Текст і Фото: WN