Підсумкові дані з надходжень до бюджету за рік, оприлюднені Міністерством фінансів та Державною казначейською службою, можуть вразити. Але це якщо не вдаватися в деталі. Що з ними не так?

Про це ексочільник ДПС Сергій Верланов написав  на сайті «Новое время»:

"Минулого тижня Міністерство фінансів та Державна казначейська служба відрапортували про перевиконання плану з надходжень до бюджету за 2020 рік. За оперативними даними, цього року до загального фонду державного бюджету надійшло 877,6 млрд грн, розпис виконано на 102,2%. Ніби все добре, але тільки якщо не заглиблюватись у деталі.

Почнемо з того, що Держмитслужба 2020 рік повністю провалила. Після звільнення М. Нефьодова, Мінфін ще тричі змінював керівника відомства, що призвело до повної дезорганізації її роботи. Зміна голови ДМС щоразу призводила до масових «чисток» і заміни «чужих» людей на своїх. В результаті, митниця виявилась нездатна виконати навіть зменшений план, спрямувавши до бюджету на 28 мільярдів менше запланованого.

Податкова, за підсумками 2020 року, урізаний індикатив Мінфіну перевиконала на 10,7%, або на 49,1 млрд грн. При цьому, приріст до минулого року становив 11%, або 50,2 млрд грн. Окремі коментатори у захваті: нове керівництво податкової зробило диво і в кризовий рік зібрало суттєво більше попередників.

Чому це не правда? Насамперед згідно з законом 466 (законопроект 1210), у 2020 році сплату дивідендів державними компаніями вперше було перекваліфіковано у податковий платіж. Ці зміни фактично і дозволили теперішньому керівництву ДПС зарахувати собі у заслугу сплату до державного бюджету 35,8 млрд грн від Нафтогазу і 25,6 млрд грн від державних банків (в основному від ПриватБанку), чого у 2019 році не могло бути в принципі. Тобто, +50 мільярдів приросту податкових платежів до минулого року в одну мить перетворюються у -11. Отже, маємо справу з відвертою маніпуляцією даними зі сторони Мінфіну та ДПС, які тиражуються в інформаційному просторі. Тільки цього аргументу достатньо, аби «помножити на нуль» усі подібні бравурні заяви, проте, він далеко не єдиний.

Варто нагадати усім інтересантам, що у році, якщо вірити відомій новорічній казочці, нараховується 12 місяців. Перші 4 місяці працювала моя команда, тому хотів би висловити щиру подяку доброчесному бізнесу та податківцям, які працювали у той час під моїм керівництвом та розділяли філософію реформованої служби.

У першому кварталі нам вдалося, завдяки ефективній боротьбі зі «скрутками» та детінізації ринків спирту, алкоголю, тютюну та пального, збільшити податкові надходження до бюджету на реальні, а не фейкові 14,9%. За наступні ж три квартали минулого року зростання становило 9,7%, якщо рахувати із вже згаданими дивідендами держкомпаній, що абсолютно некоректно. Якщо ж рахувати суто податкові платежі, то нова-стара команда ДПС у 2−4 кварталах спрямувала до бюджету на 7% менше, ніж торік. Про це чомусь не говорять коментатори, що беруть участь у створенні міфу про міцного господарника Любченка.

Окремо слід сказати про збільшення надходження внутрішнього ПДВ, яке ставлять собі у заслугу керівництво Мінфіну та податкової. Почнемо із боротьби зі «скрутками». Робота Тимчасової слідчої комісії чітко показала, що в часи, коли я керував ДПС, адміністрування ПДВ було найбільш ефективним. Кількість ризикового кредиту щомісяця зменшувалася. Розроблена тодішньою командою Мінфіну та податкової постанова 1165, яка системно вирішувала питання фіктивного ПДВ, була ухвалена Кабміном Гончарука і, починаючи з лютого, почала приносити результат.

Якщо ми розглянемо динаміку перших 4 місяців 2020 року, то побачимо, що фундамент для виконання бюджету в частині ПДВ було закладено саме тоді, командою аналітиків, які працювали в ДПС України під час мого головування.

Чи зникли питання фіктивного кредиту з порядку денного на сьогодні? Очевидно, що ні. Верховна Рада продовжила діяльність згаданої ТСК і визначила предметом дослідження каденцію вже нинішнього голови.

Я не буду коментувати чутки та іншу інформацію, оприлюднену у ЗМІ, але останнім часом, на думку голови Виконкому Нацради реформ М. Саакашвілі та екс-міністра фінансів І. Уманського, щомісячні об'єми фіктивного ПДВ набули небачених розмірів і продовжують зростати.

Крім того, важливо, що у порівнянні з 2019 роком відбулося скорочення імпорту на 10,2%. Що це означає конкретно для ДПС? Це значить, що у системі було на 10,2%, а це майже 30 млрд грн, менше податкового кредиту, який би використовувався бізнесом у своїй діяльності і зменшував би кількість ПДВ до сплати до державного бюджету.

По-друге, це — експорт, який зменшився у порівнянні з 2019 роком на 1,7%. Це безпосередньо вплинуло на обсяг відшкодованого ПДВ, який рік до року зменшився на 8,8%. Таким чином, сума відшкодованого ПДВ, що не відповідає скороченню експорту, говорить про штучний вплив на процес відшкодування. Своєю чергою, рекордне відшкодування у грудні на суму близько 14,5 млрд грн говорить про те, що проблеми податкової із поверненням ПДВ бізнесу серйозно накопичуються.

У зв’язку з цим, варто згадати про специфіку українського бюджетного процесу, а саме про розмежування імпортного та внутрішнього ПДВ за різними адміністраторами, хоча це є одним і тим же податком за своєю суттю. Хоча, наприклад, у країнах Балтії митниці адмініструють виключно мита, а будь-який ПДВ реєструє податкова. Це — свого роду сполучені ємності однієї системи.

Тому за підсумками року податкова перевиконала план з ПДВ приблизно настільки, наскільки митниця його недовиконала. І грудень показав, що як тільки митниця запрацювала (перевиконання 23%), відразу «супердосягнення» податкової у цій сфері зійшли нанівець.

Саме тому останні місяці ДПС вже не звітує про так звану «ефективність ПДВ» (співвідношення сальдо ПДВ до обсягу всіх операцій), чим регулярно займалась наприкінці весни та влітку. Відповідь тут проста: хизуватися більше нема чим, адже інерція закладених нами позитивних змін вже пройшла і вже зрозуміло, що жодного «покращення» у ефективності роботи податкової останнім часом не відбулося. Хіба лише зі знаком «мінус».

Тепер розглянемо, за рахунок чого знижений індикатив Мінфіну все ж таки був виконаний податковою.

Значною мірою, за рахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Невідомо з яких причин Мінфін так і не скоригував план доходів, піднявши «мінімалку» до 5 тисяч з вересня місяця. Тож, 4 місяці мінімальна заробітна плата була більшою, ніж та, яка закладалася у Закон про держбюджет. Хоча ні, таки відомо: керівництво Мінфіну робить усе для того, щоб виставити себе та податкову у позитивному світлі, вдаючись до очевидного шахрайства, яке завдає прямої шкоди державі.

Вимальовується цікава картина. Фізичні особи за рік сплатили майже на 5 мільярдів грн більше ПДФО, відбулося зростання надходжень від ПДВ та акцизів, які теж врешті-решт сплатив кінцевий споживач. Разом з цим податку на прибуток підприємств у 2020-му зібрали менше на 12 мільярдів грн, а ренти за використання природних ресурсів на цілих 18 мільярдів. Хто у нас платить ренту? Великий бізнес та всім відомі олігархи. Звичайно, криза вплинула і на доходи корпоративного сектору, але чомусь саме звичайні громадяни у коронавірусний рік стали платити більше.

Цього року влада чітко показала, що фіскальний приціл держави змістився на простих громадян, які, на відміну від олігархів, не можуть поставити свого міністра, купити депутатів, або замовити кримінальне переслідування. Цей стан речей тепер законодавчо закріплений у бюджеті 2021 року, який прийнятий саме в інтересах великого бізнесу, а не людей.