• Головна
  • Новини
  • Зміна клімату: чи адекватними є розуміння проблеми й суспільно-політична реакція на неї

11.07.2021, 18:02

Зміна клімату: чи адекватними є розуміння проблеми й суспільно-політична реакція на неї

"Відразу зазначу, що не належу до кліматоскептиків, тобто людей, які заперечують реальність змін клімату. Але за всіма ознаками помітно, що зміни клімату не можна зводити лише до глобального потепління як це переважно подають в засобах масової інформації. Загальний тренд до підвищення температури дійсно є, і він є провідним, але сучасні зміни клімату мають всебічний характер, а в їх основі порушення всіх метеорологічних балансів та механізмів в атмосфері. Звідси різкі перепади погоди, непередбачуваність атмосферних явищ, поява аномальних й екстремальних природних наслідків (урагани, смерчі, пилові бурі й засухи, зливи і паводки, лісові пожежі та багато-багато ін.)".

Про це нас своїй сторінці у ФБ розмірковує Мирослав Дністрянський, доктор географічних наук, професор кафедри географії України Львівського університету ім. І. Франка: "Причому в окремих регіонах у відносно найближчі часи можна очікувати не потепління, а похолодання. Наприклад, можливе зникнення теплої течії Гольфстрім, ознаки сповільнення якої вже зараз помітні, може призвести на дальшу перспективу до похолодання в Північній Європі. Тобто загалом зміни клімату – це реальність, яка несе великі й різнобічні загрози людству.

Але чи є достатньо повним та відповідним суспільне розуміння проблеми змін клімату? На жаль, ні. У тому числі і серед науковців. Це стосується всіх аспектів проблеми, починаючи з пояснення її причин. Бо переважають категоричні однобічні висновки, насамперед про винятково антропогенний характер змін клімату, тобто твердження про те, що кліматичні зміни спричинені переважно лише зростанням кількості парникових газів (вуглекислого газу, метану, оксиду азоту та деяких ін.) як наслідок економічної життєдіяльності людських суспільств. Вплив цих викидів дійсно є суттєвим, але не можна ігнорувати значення інших природних чинників (зміни в сонячному випромінюванні, вулканізм, тектоніка літосферних плит), сукупний вплив яких зумовлював циклічність змін клімату впродовж всього геологічного та історичного минулого, тобто визначив чергування періодів похолодання й потепління. Тому об’єктивно зміни клімату треба розглядати і подавати громадськості як результат сукупної дії всіх чинників. Чому це важливо? Бо абсолютизація ролі одного чинника спрощує проблему і дезорієнтує громадськість.

Але очевидно, що негативні впливи економічної діяльності людей на зміни клімату – це та сфера, на яку суспільство може впливати. І реалізувати ці впливи важливо на глобальному та національно-державному рівні. На рівні усього світу деякі зусилля для вирішення проблем змін клімату докладає ООН, під егідою якої було спочатку прийнято Кіотський протокол (1997 р.) про обмеження викидів в атмосферу парникових газів, а у 2015 році підписано Паризьку угоду. Але сама угода має значною мірою декларативний характер, відображаючи загалом недосконалість сучасних міжнародно-правових відносин. Однією з головних її недоліків є відсутність безпосередньої відповідальності і навіть санкцій щодо тих великих держав, які найбільше порушують норми викидів (Китай, Росія, США, Індія, Бразилія та деякі ін.) і які якраз у змозі покращити ситуацію. Але не докладають належних зусиль. Водночас великі держави й такі територіально-політичні об’єднання, як ЄС, можуть чинити необґрунтований тиск на держави з перехідною економікою, у тому числі й на Україну, з метою обмеження в їхньому економічному розвитку деяких секторів енергетики. Вже зараз ідуть активні розмови про декарбонізацію української промисловості, що мало б означати закриття шахт та теплових електростанцій. На сьогодні такі вимоги для України є неприйнятними з огляду на слабкість її економіки, тобто буквальна реалізація таких ідей може спричинити повний економічний колапс в державі.

Якщо міжнародно-правові угоди ще мають певне конструктивне значення, то позиція лідерів деяких транснаціональних корпорацій (а вони зараз є активними суб’єктами міжнародних відносин) просто дивує. Так, Біл Гейтс, співзасновник Microsoft, у своїй новій книзі закликав взагалі відмовитися від багатьох галузей промисловості. І навіть від поголів’я корів, бо вони також нібито є джерелом парникових газів!!! Це авантюрні ідеї, але їх проголошує відома й впливова людина! І є небезпека, що їх будуть реалізовувати.

З огляду на те, що зміни клімату мають значною мірою природно-циклічний характер, то і на національно-державному й на глобальному рівнях значно більше уваги треба було б приділити протидії різним негативним наслідкам змін клімату, особливо підтопленням, паводкам, опустеленню, створюючи відповідні інженерні споруди. Але цьому, на жаль, приділяється порівняно незначна увага.

Що важливо насамперед для України? Реалізувати на рівні провідних університетів й НАН України цілісну програму обстеження кліматичних змін в державі. А вони суттєві. Бо очевидно і природні зони трансформувалися, і змінилися їхні межі тощо. І це треба вже відобразити в науковій та навчальній літературі! Але головне – навчитися передбачати й протидіяти негативним стихійним явищам, особливо засухам, паводкам. Важливо перейти до зрошення значної частини сільськогосподарських угідь на Півдні України. Тобто в державі має бути і цілісна програма, і конкретні механізми, які були б реакцією-відповіддю на всі виклики, пов’язані зі змінами клімату".

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

    Михайло Цимбалюк

    Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

    Василь Чорний

    Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: