Президентський законопроєкт №3612 "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" передбачає види всеукраїнського референдуму за предметом.

Текст законопроєкту оприлюднено на сайті Верховної Ради, пише Укрінформ.

“Законопроєктом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями”, – йдеться у пояснювальній записці.

Водночас, згідно з текстом законопроєкту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

1. що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
2. спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
3. щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;
4. віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Проєктом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у Центральній виборчій комісії. Очікується, що це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.

“Ключовою новацією законопроєкту, що вирізняє його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у Верховній Раді України, є визначення можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань”, – йдеться у пояснювальній записці.

Зазначається, що це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав.

“Зарубіжні країни демонструють як позитивний, так і негативний досвід застосування електронних голосувань на референдумах і виборах. Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань. Тому у законопроєкті передбачено, що питання електронних процедур у процесі всеукраїнського референдуму здійснюватиметься у порядку, визначеному законом”, – йдеться у документі.

Для забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування. Норми щодо введення процедур електронних голосувань мають набути чинності з початком роботи автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо забезпечення електронного голосування після прийняття відповідного рішення Центральною виборчою комісією та його оприлюднення в газеті “Голос України” і на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Як зазначається у пояснювальній записці, ухвалення цього законопроєкту потребуватиме видатків з Державного бюджету України на створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування.

Крім того, забезпечення проведення всеукраїнського референдуму має здійснюватися, окрім залучених коштів відповідних суб’єктів процесу референдуму, також за рахунок виділених на це коштів Держбюджету.

Законопроєктом, зокрема, пропонується доповнити статтю 19 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачивши, що справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, буде стосуватися питання предмета всеукраїнського референдуму.

Також пропонується встановити, що строк конституційного провадження не може становити більше тридцяти календарних днів для справ, серед яких – надання висновку про відповідність Конституції України (конституційність) питання, яке пропонується для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, міжнародного договору, що передбачає зміну території України, який вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язковість.

Структурно законопроєкт “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” складається зі 131 статті та 13 розділів.

Нагадаємо, у Верховній Раді 9 червня зареєстровано президентський законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Проєкт закону 9 червня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву. Президент визначив законопроєкт як невідкладний.

Раніше повідомлялося, що партія “Слуга народу” готує п’ять законопроєктів, які передбачають запровадження в Україні народовладдя. Це законопроєкти про всеукраїнський та місцевий референдуми, про запровадження законодавчих ініціатив народу, про народне вето.

28 лютого робоча група Верховної Ради з питань розробки законопроєктів у сфері народовладдя схвалила кінцевий варіант законопроєкту “Про всеукраїнський референдум”.

Текст цього документа було оприлюднено на сайті парламенту 4 березня та розпочалося його громадське обговорення.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі одного з телеканалів 14 травня повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєкту “Про всеукраїнський референдум” направила документ на аналіз до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

Раніше Євгенія Кравчук, заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, і Руслан Стефанчук припустили, що Верховна Рада ухвалить у першому читанні законопроєкт про Всеукраїнський референдум до завершення третьої сесії. Згідно з календарним планом вона триватиме до 17 липня.