Вряди-годи, а точніше, удруге чи утретє в історії завод із виробництва штучного покриття для футбольних полів у Мартусівці гостинно відчинив двері, ворота і шлагбауми. Цього разу демонстрацію роботи було проведено для учасників тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, що займаються самі знаєте якою справою. Верстати крутилися і шуміли, човники і нитки снували туди-сюди, і сам Олег Протасов розповідав, наскільки все круто, як і належить успішному підприємству із затребуваною продукцією.

Про це на сайті Гордон пише Артем Франков, український спортивний журналіст, головний редактор журналу "Футбол".

І далі: "Треба сказати, у ФФУ/УАФ питання залучення культових фігур вітчизняного футболу за не дуже помірну плату в розмірі 400–700 тис. грн на місяць вдалося поставити на потік – мої оплески. Як казав герой одного мюзиклу, злодій Меккі-Ніж: "Нас, дрібних кустарів, витісняють великі підприємці. Що таке фомка проти акцій? Що таке вбивство людини порівняно з використанням її у власних інтересах?..". Що ж, однією з цілей потьомкінського села під умовною назвою "унікальний завод" якраз і була виплата відданим прихильникам значних винагород. Ось він і надривається, бідолаха, трясучись усіма суглобами.

Напевно, є сенс у світлі останніх подій повторити деякі очевидні моменти. Лютневі тези. Щось на зразок прямого звернення до учасників ТСК ВР – може, це хоч чимось їм допоможе не відволікатися на екскурсії і бити точно в око. Вибачте, список запитань накопичився досить об'ємний.

1. Це спеціально для комісії влаштували таку виставу? Чи завод працює так щодня? Якщо ми без попередження приїдемо будь-якого іншого дня, чи працюватиме завод? Ага – кажете, працюватиме, а чому журналісти кажуть, що завод не працює? Довелося подивитися відеоматеріали журналістського розслідування, як журналісти кілька разів приїздили на завод, а охоронець протягом кількох днів їм розповідав, що на заводі нікого немає. Це брехня? Журналісти брешуть?

2. Яку кількість продукції завод виготовив за весь період діяльності? Скільки випускають у середньому за рік, місяць, день? Для скількох приблизно футбольних полів і яких розмірів?

3. Яку кількість продукції продали за весь період? Скільки приблизно реалізують за рік, місяць?

4. Скільки закуплено сировини і скільки витрачено? У якого постачальника? Чи правда, що сировину закуповували через еміратську фірму СТД? Чому?

5. Яка собівартість штучного покриття для футбольного поля? Дивіться, як дивно виходить. За вашими даними (кошторисниця Лавровська), ця собівартість становить 336,59 грн (€12,7) за 1 м2. А це на €4 дорожче, ніж вартість штучної трави "Політан". У чому тут річ?

6. За якою ціною відпускаєте? У нас такі дані. 499 грн (€18,83) відповідно до актів виконаних робіт із Києва, але є й інша цифра – 631,95 грн (€23,84) за 1 м2. Згідно з розрахунками в документах електронної пошти.

7. Чи дорожчою є штучна трава від "ФФУ Продакшн", ніж аналогічна від європейських виробників? Чому? Як не дорожча? А ось Генеральна прокуратура на минулому засіданні комісії повідомила, що ваша штучна трава чомусь має вартість, завищену на 34% порівняно з аналогами, і звідси випливають збитки для держави на суму 9 420 499,28 грн. Отже, судові експерти теж брешуть? Чи хто тут узагалі бреше?

8. Яка вартість штучного покриття в "Політан", за технологією якого виготовляє штучну траву "ФФУ Продакшн"? Підказка. Вартість покриття "Політан" – €8,5 (225,25 грн) за 1 м2. Джерело інформації – опублікована переписка з електронної пошти генсека ФФУ/УАФ Запісоцького, достовірність підтверджено.

9. Чи правда, що у квітні 2017 року, якраз перед виділенням бюджетних коштів на будівництво футбольних полів, на перемовинах із "Політан" ішлося про закупівлю штучного покриття за такими цінами: €10,68 за 1 м2 з націнкою 0% (включно з доправленням в Україну), з націнкою в розмірі 10% – €11,53; 20% – €12,38, 30% – €13,23? Знову неправда? А опублікована електронна переписка Запісоцького знову ж підтверджує цю інформацію.

І зрештою, головне. Ваше ж дочірнє підприємство "Спорттехнологія" придбало у "Політан" покриття у травні і жовтні 2017 року – знову ж перед виділенням бюджетних коштів – за ціною €8,5 (225,93 грн) рівно на 72 поля розміром 42х22?

10. Як ви вважаєте, чи не краще було використовувати значно дешевше і значно якісніше покриття німецького виробництва заводу "Політан" і для будівництва футбольних полів за державні кошти?

11. Яке покриття ТОВ "ФФУ Продакшн" і ТОВ "Спорттехнологія" використовували під час будівництва 66 футбольних полів у Києві – власного виробництва чи "Політан"?

12. Скільки фактично завод заробив на бюджетній програмі? Підказка. Згідно з опублікованою перепискою, тільки на продажі штучного покриття завод заробив 77 117 967 грн.

13. Постає загальне запитання: навіщо будували і запускали завод, якщо собівартість покриття, яке він виробляє, на €4 вища, ніж комерційна ціна якісного німецького покриття, і на €2 вища, ніж ціна покриття "Політан" вже з доправленням в Україну?

Комерційна ж ціна покриття "ФФУ Продакшн" фактично вища, ніж уже доправлений в Україну "Політан" більш ніж удвічі! До того ж завідомо гіршого за якістю (і щонайменше несертифікованого). Поясніть, будь ласка, як нормальну людину можна без застосування силових методів переконати купувати удвічі дорожчу продукцію, ще і нижчої якості!?

14. На яких розрахунках ґрунтувалося керівництво УАФ, рекламуючи завод і повідомляючи, що, звісно, покриття власного виробництва буде значно дешевшим. У підсумку виходить, що воно мало не вдвічі дорожче і гірше за якістю!

15. Наскільки завод рентабельний? Який оборот/прибуток заводу за весь період роботи, рік, місяць?

16. Яка чисельність працівників заводу? Який у них графік роботи?

17. Яка зарплата у працівників? Скільки всього за місяць завод витрачає на заробітну плату своїх працівників?

18. Завод орендує приміщення чи це власність заводу?

19. Із ким підписано договір оренди? Яка орендна плата?

20. Чому "ФФУ Продакшн", яке проводило перемовини з постачальниками про закупівлю обладнання для заводу безпосередньо, у підсумку закупило обладнання через еміратську фірму СТД із 20-відсотковою націнкою? Чи пов'язано це з тим, що СТД була підконтрольною ФФУ через директора "ФФУ Продакшн" Окунського? Або ж із теплою зустріччю самого Павелка з шейхом-директором СТД, фото з яким з'явилося на сторінках ЗМІ всього світу?

21. Якщо ви стверджуєте, що такою була вимога фірми "Політан", то чому "Політан" відповів журналістам, що нічого такого не вимагав? Якщо все так, як ви розповідаєте, то що ж тоді так стурбувало прокуратуру міста Інгольштадт, Німеччина, яка розслідує махінації керівництва ФФУ і Роба Веннекера?

22. Чи підписано з "Політан" ліцензійну угоду? Якщо її немає, то ви порушуєте права "Політан", фактично крадучи в них технологію і виробляючи продукцію за їхньою технології, але без їхнього дозволу?

Нагадую також, що головним у всій цій історії було і залишається одне. Ніхто не проти футбольних майданчиків як таких. А щодо футбольних майданчиків за завищеною ціною – то проти. Категорично проти. Шалено проти! Адже питання в тому, щоб на будь-якій добрій справі не нагрівали руки недобросовісні, злодійкуваті особистості – що з усією очевидністю сталося у нас у країні зусиллями лицемірного (голови ФФУ/голови бюджетного комітету ВР) Андрія Павелка і його прибічників.

"Унікальний", як його позиціонують рекламісти з УАФ, завод у Мартусівці і справді є унікальним. Він використовує доступну сировину – кошти державного та місцевих бюджетів – і ефектно переробляє їх у захмарні зарплати мешканців Будинку футболу і якісь невраховані активи, які також незмінно осідають у кишенях володарів вітчизняного футболу.

Клубок цей видається складним тільки на перший погляд. Точніше, складність його зовсім не у хитросплетіннях ниток. Складність – виключно в наявності доброї волі, якою необхідно пробивати і зрушувати різні дахи і кругові поруки: поставити конкретні запитання; не дозволити викручуватися під час відповідей на них; і кожне слово в цих відповідях перевіряти документами і експертизами.

Зрозуміло, це не тільки і не стільки про депутатів – членів ТСК. Це передусім написано і адресовано правоохоронним органам, Офісу генерального прокурора, від якого хотілося б побачити конкретні та неупереджені дії.

Нібито P.S. Що ж ми все про завод та завод, не на ньому одному світ клином зійшовся. Адже в них у Будинку футболі чудовий аромат у коридорах і кабінетах – стійкий такий, непозбутній, невмирущий запах кави і чаю. Щоправда, чомусь онучами тхне – тому що і тут афера наявна, самого ж чаю ніхто не бачив...

Ось найпростіший і найшвидший спосіб реально повернути реальні гроші – усе-таки з'ясувати, хто, куди і навіщо перекладав гроші ФФУ, призначені на закупівлю такої "стратегічної сировини", як чай, кава і морепродукти. Тоннами! Десятками тонн! І де ця сама продукція, у яких шлунках нібито спочиває.

Якщо згадати історію, то "Бостонське чаювання" стало початком для створення найсильнішої держави у світі. Чи не час, шановні депутати, влаштувати "Чаювання київське"? А хоч би й без малого чверть тисячі років потому?!".

Фото - censor.net.ua