В Україні хочуть створити спеціальний фонд для трудових мігрантів і збирати в нього солідні внески. Тих, хто прагне виїзду, хочуть взяти під повний контроль.

Отже, українських заробітчан не прагнуть повернути на Батьківщину, натомість їх хочуть взяти «під ковпак». Зокрема, наприкінці минулого тижня до Верховної Ради внесли проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном». Документ не на жарт стривожив фахівців, які займають працевлаштуванням. Скандальний проект закону зареєструвала група нардепів на чолі із представником БПП Оксаною Білозір.

Законопрокт аналізує сайт UBR.

Що нового у документі?

Законопроект передбачає кілька дуже важливих і навіть революційних нововведень:

1. Створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполітики;
2. Формування реєстру заробітчан;
3. Створення Фонду «добробуту» українських мігрантів;
4. Впровадження карти трудового мігранта.

Навіщо це потрібно?

Нового контролера трудових мігрантів вже встигли прозвати новим «міністерством».

По-перше, в його структурі передбачено створення територіальних органів (в містах і областях).

По-друге, його наділять величезним числом нових повноважень:

1. Провести перепис заробітчан, з яких збиратимуть внески до Фонду «добробуту». Формування та ведення реєстру трудових мігрантів;
2. Відомство мало б допомагати людям у справі працевлаштування;
3. Правова допомога, трудові спори;
4. Організація курсів перекваліфікації, допомога у справі повернення додому, а також консультації з відкриття бізнесу в Україні;
5. Соціальні послуги заробітчанам;
6. Культурні та освітні заходи;
7. Створення бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, контроль за їхньою роботою;
8. Видавати перед від'їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Ознайомлення про особливості країни, в яку їде людина.

Хто за все заплатить

На всі ці послуги будуть потрібні гроші і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд під назвою «Фонд добробуту». Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі заробітчани, тобто люди, які отримають роботу за допомогою посередників.

Відповідно до законопроекту, перший внесок - реєстраційний - за людину мали б вносити посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні - сам працівник. Причому щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані. Незрозумілий навіть принцип їх розрахунку: чи буде це затверджена сума чи відсоток від зарплати. Є лише припущення і чутки з цього приводу. Джерела, близькі до розробників документа, стверджують, що обговорюються цифри в діапазоні від $ 50 до $ 200.

За всі ці витрати людині запропонують дві речі:

1. карту трудового мігранта;
2. страховий поліс державної страхової компанії.

Який захист чи яку допомогу передбачатимуть обидва документи – незрозуміло. Неясно, чи буде взагалі якась користь заробітчанину від цього всього в принципі.

У той же час є очевидним інший дуже важливий момент - від усього цього можна буде відмовитися. Якщо українець сам працевлаштувався за кордоном, то він може не платити ніяких відрахувань до Фонду добробуту, і ніяких страховок і карт не отримуватиме. Все на добровільних засадах.

Новий податок

«Запропонований законопроект фактично пропонує обкласти українських трудових мігрантів додатковим податком у вигляді членського внеску в нову державну структуру, яка повинна буде  займатися проблемами українців, які працюють за кордоном. Хоча держава і так зобов'язана допомагати громадянам, які перебувають за кордоном. А що тоді робити з туристами і іншими категоріями українців, які їздять за кордон? Теж брати з них додаткові гроші за захист?» – зауважив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Ніхто не вірить, що люди будуть з власної волі платити нові внески, щоб потрапити до держреєстру і отримати уявну допомогу.

Левову частку заробітчан становлять молоді люди

«Внески зібрати буде не так легко. Трудовому мігранту не буде ніякого сенсу їх платити. Наші консульства мають апріорі допомагати українцям за кордоном, безплатно. До того ж, якщо людина перебуває на роботі за кордоном, працевлаштована офіційно, то на ннї і так поширюються соцгарантії тієї держави, де вона працює, включаючи, страховку і медичну допомогу. Оформлення яких теж не є дешевим. У нас внески до профспілки 1,5% від зарплати. Для працівників в Польщі середній профвнесок – 35 злотих на місяць. І далеко не всі хочуть платити навіть це», – зазначив у розмові з UBR.ua глава профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махинько.

Експерти не вірять, що нова ініціатива дозволить вивести з тіні ринок працевлаштування, і створить можливість його хоч якось контролювати. Навпаки, експерти побоюються, що новий закон – в разі його прийняття – ще більше ускладнить ситуацію на ринку праці.