Понад 40% українців підтримують рішення про заборону на публічне використання в Україні георгіївської стрічки.

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, що було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року, пишуть Букви.

Так, 43% респондентів заявили, що підтримують заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки.

Проти такого рішення висловилися 29% громадян.

Водночас 16% відповіли, що їм байдуже, ще 13% не визначилися зі своїм ставленням.

Як зазначають соціологи, у Західному та Центральному регіонах України більшість підтримує це рішення (64% та 47% відповідно).

На Півдні та Сході підтримують це рішення по 27% (не підтримують – 33% на Півдні та 43% у Східному регіоні).

Підтримують рішення про заборону георгіївської стрічки електорати усіх партій, окрім “ОПЗЖ”.

Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком незаконно окупованого Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2021 респондента віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Варто зазначити, що заборона на виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки була запроваджена законом України від 2017 року.

Згідно із цим документом, публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 2550 грн) з конфіскацією стрічки або предметів, що містять її зображення.

У випадку повторного порушення закону на порушника накладатиметься штраф у розмірі 150-300 неоподатковуваних мінімумів (2550 – 5100 грн); або ж застосовуватиметься адміністративний арешт на строк до 15 діб, знову ж з конфіскацією стрічки чи предмета з її зображенням.

Варто зазначити, що ці норми не поширюються на випадки використання георгіївської стрічки: на документах держорганів, виданих до 1991 року; в експозиціях музеїв; у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим законом; на оригіналах бойових знамен; на державні нагороди, якими нагороджували до 1991 року і впродовж 1991-2015 років у зв’язку з річницями подій Другої світової війни; на надмогильних спорудах; під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій; у приватних колекціях та приватних архівних зібраннях; як об’єктів антикварної торгівлі.