У Львові 9 травня 2025 року міністри закордонних справ країн Основної групи підписали декларацію про заснування спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України.

Новий міжнародний суд, створений під егідою Ради Європи, має розпочати роботу вже у 2026 році, і, за попередніми оцінками, перед ним постануть від 20 до 30 високопосадовців політичного та військового керівництва Росії.

Перший політичний крок до правосуддя

Підписання декларації стало першим офіційним політичним кроком на шляху до створення спецтрибуналу. Як зазначив представник Європейського Союзу на брифінгу в Брюсселі, Рада Європи забезпечить необхідну інфраструктуру для суду вже наступного року.

За даними слідства, спецтрибунал зосередиться на злочині агресії, який визначається як "наказ про вторгнення в Україну та військовий наказ про його виконання". У списку підозрюваних можуть опинитися від 20 до 30 осіб, серед яких — найвищі представники політичної та військової влади Російської Федерації.

Заочні процеси та конфіскація майна

Статут спецтрибуналу, який ще не оприлюднений, передбачає як очні, так і заочні процеси. Максимальне покарання для підозрюваних може сягати 30 років ув'язнення, а у найтяжчих випадках — довічного позбавлення волі.

Крім того, статут включає новаторське положення про конфіскацію майна засуджених. Вилучені активи планують передавати у спеціальний фонд для відшкодування збитків жертвам російської агресії в Україні.

"Таким чином, буде встановлено зв'язок між відповідальністю та правом на компенсацію", — зазначила представниця ЄС.

Потужний політичний сигнал

На думку європейських дипломатів, створення спецтрибуналу має не лише юридичне, а й важливе політичне значення. Це стане сигналом для українського народу та міжнародної спільноти про те, що правосуддя все ж відбудеться, а винні у злочині агресії понесуть відповідальність.

"Безкарності не буде," — підкреслив один із європейських чиновників, наголосивши, що навіть якщо керівники Росії поки що мають міжнародний імунітет, розслідування щодо них триватимуть, і з часом ці обмеження можуть бути зняті.

Позиція США та очікування Європи

Попри початкову підтримку процесу, США не підписали декларацію у Львові та не були присутні на фінальному засіданні Основної групи. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський пояснив це низкою поступок, які, за його словами, адміністрація США зробила на користь Володимира Путіна. Водночас у ЄС сподіваються, що США приєднаються до засновників спецтрибуналу згодом.

"Міжнародне правосуддя потребує часу," — наголосила верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, додавши, що для заснування трибуналу потрібен лише початковий кістяк держав, інші можуть долучитися пізніше.

Наступні кроки на шляху до справедливості

Наступним кроком для створення трибуналу має стати офіційне звернення президента України Володимира Зеленського до Ради Європи. Очікується, що це відбудеться на засіданні Комітету міністрів у Люксембурзі 13-14 травня.

Після затвердження статуту Рада Європи забезпечить необхідну інституційну підтримку для повноцінної роботи спецтрибуналу. Крім цього, має бути підписана розширена часткова угода, що регулюватиме управління та фінансування трибуналу.

Цей крок Європи вважають початком великого процесу відновлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у військовій агресії проти України.