Наприкінці зими, 26 лютого, 91 рік тому народився один із моральних авторитетів українців – патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви Любомир Гузар

Про Патріарха

Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові. Тут він закінчив народну школу та перший клас гімназії. Прадід Любомира також був священником УГКЦ – парох у містечку Завалів о. Дмитро Гузар. Під час Другої світової війни, у 1944 році, його сім’я виїхала до Австрії. Після цього Любомир Гузар опинився у США, де прожив 20 років, а ще 24 роки його життя минули в Італії.

В Америці він вступив до Пласту у 1950 році – став членом 23-го куреня УСП "Червона Калина" з осідком в Нью-Йорку. Із того часу брав активну участь у їхній праці.  А вже 1993 року повернувся до України та оселився біля Львова.

Упродовж 10 років (2001-2011) Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церкву. За цей період він зміг перетворити її на загальноукраїнську. Важливо, що дбав про неї не лише на заході країни, але й активно просував на схід. Саме він переніс престол УГКЦ до Києва.

Окрім того, патріарх був одним із засновників та активних учасників ініціативної групи Першого грудня. Він до останніх днів займався активною громадською діяльністю на користь України.

У лютому 2011 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з посади глави УГКЦ на його 75-му році життя. Опісля жив у селі Княжичі, поблизу Києва. Помер Блаженніший Любомир Гузар 31 травня 2017 року у с. Княжичі, поблизу м. Києва. Похований у м. Києві в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового.

Фото: УГКЦ

Мудрість від патріарха Любомира Гузара

Любомир Гузар був дуже простим у спілкуванні та залишив у спадок багато важливих думок. 

Про віру

Для віруючої людини, яка розуміє те, що Бог є володарем всесвіту, я кажу: все в руках Божих, і наша доля теж. Але це не скасовує важливості старань кожного з нас. Робіть свою роботу, те, до чого ви покликані, робіть добре незалежно від того, хто при владі і які виклики перед нами. Для людей невіруючих також важливо не впадати у відчай і не плисти за течією. Робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самого себе, робіть разом із іншими і для всіх. В єдності – сила, і вона дозволяє встояти перед будь-якими посяганнями, будь то люди, що прийшли відібрати шматок вашої землі, або люди, які прийшли вас обдурити.

Про владу та свободу

Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити. 

Про державу

Якщо держава думає про напад, про агресію, то вона становить небезпеку для всіх інших. Навпаки, розвиток збройних сил для захисту життя і прав своїх громадян сприяє зміцненню бажання миру, загального добра. Досвід показує, що в країнах, які піддавалися агресії, гинуло багато людей, у яких не було, чим захищатися (наприклад, від бомбардувань). Але крім жертв використання зброї, мільйони людей загинули від всякого роду національних, етнічних, релігійних і навіть мовних переслідувань. Народи можуть і повинні боротися проти такого насильства, яке не має жодного виправдання.

Про любов

Пам'ятайте, що любов – це основа всього на світі... Відсутність любові, відсутність почуття, що хтось нас любить – оце є сирітство. Коли будемо щиро старатися, щоби кожна дитина в нас відчувала, що вона є люблена… тоді справді в Україні не буде сиріт.

Про єдність

Єдність – це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть – нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене.