Речники Української православної церкви Московського патріархату нагнітають істерію довкола "заборони" своєї церкви

За методичками "старших товаріщєй" - кремлівських пропагандистів - вдалися до маніпуляції фактами, адже насправді йде підготовка до заборони діяльності Російської православної церкви в нашій державі. А це "дві великі різниці", як кажуть в Одесі.

Під приціл юридичного відділу УПЦ МП потрапила релігієзнавча експертиза,  підготовлена в Державній службі з питань етнополітики та свободи совісті на виконання рішень Ради національної безпеки і оборони від 1 грудня 2022 р.  Керівник юрвідділу протоієрей Олександр Бахов зробив висновок ("Про незаконність релігієзнавчого висновку та кримінальну відповідальність експертів", 8 лютого 2023 р.), що "експертиза є незаконною, оскільки в результаті експерти самовільно змінили предмет і об’єкт дослідження, посилаючись на інтернет-ресурси країни-агресора, вдаючись до маніпуляцій, створили передумови для розколу українського суспільства за релігійною ознакою, що своєю чергою створює передумови для виправдання військової агресії проти України". Тому пан Бахов визнав за необхідне притягти експертів до кримінальної відповідальності за державну зраду.

Погодьтесь, звинувачення авторів релігієзнавчої експертизи у держзраді звучить грізно. Але ще більше - абсурдно, бо експерти виконали роботу, яку в них офіційно замовила ДЕСС. За логікою, якщо хтось і мав би понести покарання за зміст експертизи, то це аж ніяк не залучені фахівці, а ДЕСС і РНБО.

Але для протоієрея Бахова, очевидно, це занадто високий рівень, щоб так жартувати з українською владою. Тому вирішив налякати тих, хто, за його розрахунком, міг злякатися. І настільки захопився, що не помітив бумеранга, який дуже скоро може прилетіти до його церкви. Про цей зворотній ефект мова піде далі.

Діяльність РПЦ заборонятимуть роками

Чому такі зловтішні емоції в юристів московської церкви? Відповідь складається з трьох частин.

Насамперед, вони намагаються напустити стільки юридичного туману, щоб ми всі випустили з уваги головне: їхня церква залишається частиною РПЦ і не планує  відмовлятися від цієї залежності.

Також вони пробують діяти на випередження, усвідомлюючи неминуче фіаско всіх спроб довести те, що не доводиться – начебто вихід церкви митрополита Онуфрія з-під підпорядкування Москві.

Третя складова відповіді пана Бахова - це неприховане задоволення від хибного способу заборони діяльності РПЦ в Україні, який обрав уряд. Він відкрив широкий простір для активності УПЦ МП, мета якої - зібрати максимум аргументів про "гоніння проти канонічної церкви" і "порушення свободи совісті та релігії" в Україні.

Кабінет Міністрів запропонував (законопроєкт № 8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій") заборонити діяльність релігійних організацій, "які афілійовані із центрами впливу" в РФ. Передбачено наступну процедуру. ДЕСС проводить релігієзнавчу експертизу діяльності релігійної організації щодо виявлення її підлеглості релігійній організації з країни-агресора. Якщо експертиза встановить таку підлеглість, тоді видається припис про її усунення. Коли протягом місяця порушення не усунуть, ДЕСС звертається до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації.

Я вже доводив ("Уряд рятує РПЦ в Україні", 21 січня 2022 р.), що ці пропозиції розтягнуть заборону діяльності РПЦ на довгі роки, а тим часом УПЦ МП діятиме вільно, зберігаючи канонічні та організаційні зв’язки з Москвою. Юристи московської церкви оскаржуватимуть будь-які рішення ДЕСС, офіційні документи, повноваження державних органів і навіть склад експертних комісій - зачіпок вистачить.

Як не прикро, для цього урядовий законопроєкт дає всі підстави. Ось один із прикладів. За процедурою, прописаною в документі, предметом окремого оскарження може бути не лише сам припис, а повнота його виконання. Припис є юридичним актом, який покладає на релігійні організації прямі обов’язки. А отже, він може оскаржуватися в суді. Предметом розгляду тоді буде як сама релігієзнавча експертиза, так і повноваження ДЕСС на винесення припису та дотримання процедури його прийняття.

УПЦ МП знущається з ДЕСС

Ґрунт для таких оскаржень юристи московської церкви вже готують, хоча урядовий законопроєкт ще не пройшов першого читання в парламенті. Протоієрей Бахов стверджує, що підготовлену ДЕСС експертизу не можна назвати релігієзнавчою, бо це "певна інтерпретація науковців з філософії та історії". І в законодавстві не прописаний механізм її підготовки: методика проведення, критерії відбору експертів, оцінка, відповідальність.

І тут із юристом УПЦ МП важко сперечатися, бо жодного з перелічених елементів немає не лише в законі "Про свободу совісті та релігійних організацій", а й в урядовому законопроєкті. Отже, якщо предметом судового спору буде обґрунтованість експертизи, суд буде зобов’язаний призначати судову експертизу. Проте в країні немає атестованих судових експертів із релігієзнавства, як немає і зареєстрованих методик  проведення таких експертиз. Таким чином, розгляд справи про оскарження лише припису і лише в суді першої інстанції може затягнутись на роки.

Протоієрей Бахов стверджує, що в експертизі зміщено предмет дослідження, яким за рішенням РНБО мало стати виявлення "церковно-канонічного зв’язку" (на основі статуту про управління УПЦ МП в редакції від 27 травня м. р.) між УПЦ МП і РПЦ. Він вказує, що дефініція терміну "церковно-канонічний зв’язок" відсутня в законодавстві та науковій літературі. Не визначили його також автори експертизи, а замість цього "перейшли на залежність/незалежність, автокефалія/ не автокефалія. Тобто постійно змінюються терміни".

І знову треба віддати належне адвокату московської церкви - його постріл влучний. Самі автори релігієзнавчої експертизи зазначили, що їхній документ "не носить юридичного характеру, хоча експерти і брали до уваги положення законодавства України, якими визначено ознаки входження релігійних організацій, які здійснюють свою діяльність в Україні, до структури закордонних релігійних центрів при визначенні наявності/відсутності церковно-канонічного зв’язку УПЦ з Московським патріархатом".

Йдеться про положення статті 12, частина восьма закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Верховна Рада ухвалила зміни до закону в грудні 2018 р. через  наполягання церкви митрополита Онуфрія, що вона не Московського патріархату. У 2019 р. ці положення оскаржили в Конституційному суді депутати забороненої сьогодні ОПЗЖ, але 27 грудня минулого року КСУ визнав, що зміни відповідають Конституції.

Працю держустанови переплутали з науковим семінаром

Першим завданням ДЕСС мало б стати приведення до чинного законодавства назви УПЦ МП, бо її керівництво заявило, що закону не виконуватиме, адже їхня церква "незалежна від Москви і більш автокефальна", ніж Православна Церква України. І знову доводиться визнати, що юристи московської церкви кепкують жорстко, але, на жаль, не безпідставно.

ДЕСС взагалі не бачить проблеми з перейменуванням УПЦ МП. Її представник завив (”УПЦ продовжує бути частиною структури РПЦ”: представник держслужби про висновки релігієзнавчої експертизи", 2 лютого ц. р.), що висновки релігієзнавчої експертизи "послугують у процесі розробки законодавства". І "напевне, держава запропонує релігійним організаціям довести, що вони дійсно не мають нічого спільного з релігійним центром, який знаходиться в країні-агресорі".

Зауважу, що доводити спільність УПЦ МП з РПЦ має не релігійна організація, а держава на основі закону, наявних документів і проведення ґрунтовного юридичного аналізу. Для прийняття адміністративного рішення, яке має виконуватися і яке буде відстоюватися в українському і міжнародному судах.

Для ДЕСС цих проблем взагалі не існує. Тому в мене склалося враження, що в теперішній діяльності Служби більше від релігієзнавчого семінару і зовсім небагато - від роботи центрального органу виконавчої влади.

Протоієрей Бахов сповна використовує таку ситуацію. Він іронізує, що під питанням є документи, які досліджували експерти ДЕСС, зокрема, статути РПЦ. "Чому вони впевнені, що інформація, яка розміщена на сайті РПЦ, є достовірною?" - поставив на перший погляд дивне запитання. Але воно зовсім не дивне. Справді, чому органи державної влади України повинні довіряти інформації на ресурсах держави-терориста? І якими мають бути критерії цієї довіри, коли про них запитає суд?

Бахов звернув увагу, що члени експертної групи досліджували ксерокопії, у тому числі  Грамоту московського патріарха Алексія від 1990 року - єдиного документа, що названий у Статуті про управління УПЦ МП в редакції від 27 травня 2022 р., який підтверджує канонічний і організаційний зв’язок церкви митрополита Онуфрія з РПЦ.  Бахов аргументує, що експерти використовували ксерокопію грамоти, яка ніким не посвідчена, її походження невідоме, отже, "під питанням її автентичність". Те саме він сказав про інші документи, які аналізували експерти ДЕСС: Статут про управління УПЦ МП та листи митрополита Онуфрія до ДЕСС.

Що це, юридична казуїстика? Як би там не було, все це потрібно доводити, бо, нх наприклад, Статут про управління досі не розміщений на сайті УПЦ МП. Більше того, всупереч закону попереднє керівництво ДЕСС визнало, що Статут про управління УПЦ МП не реєструється державними органами. А нове керівництво Служби це рішення не скасувало, як не скасувало й іншого скандального рішення своїх попередників про  визнання начебто розірвання УПЦ МП організаційних зв’язків із РПЦ.  

Політичні цілі московської церкви

На жаль, пан Бахов правий також у тому, що "релігієзнавча експертиза не несе в собі ніяких прав і обов’язків". Оскільки з ухваленням урядового законопроєкту треба буде готувати нову експертизу, за новими повноваженнями ДЕСС, бо теперішня експертиза написана на виконання рішень РНБО і за іншими повноваженнями Служби.

Крім цього, у разі, якщо справу про оскарження припису буде програно релігійною організацією, дане питання одразу може бути передане до Європейського суду з прав людини. А розгляд питання ЄСПЛ може початись ще до того, як ДЕСС подасть позов про невиконання припису і заборону діяльності. Тоді про припинення де-факто діяльності РПЦ в Україні можна забути на довгі роки.

Жонглювання юридичними нормами з наголосом на відсутності правових підстав діяльності ДЕСС дало УПЦ МП можливість сформувати політичні цілі своїх дій. 

"Релігієзнавча експертиза, - заявив Бахов - це один із способів боротьби проти УПЦ. Ми бачимо, що протягом останніх часів активно здійснюється тиск на УПЦ, проводяться обшуки, застосовуються санкції до релігійних діячів, а також ми бачимо шалену кількість законопроектів, які направлені на те, щоб заборонити УПЦ.(…) Тому в даному випадку УПЦ захищає своє право на існування та своє право на свободу віросповідання, і ми своє право будемо захищати всіма законними способами - як на національному, так і на міжнародному рівні".

І ця політична лінія вже реалізується. Наприкінці січня митрополит Онуфрій звернувся до ООН із скаргою на "грубе порушення права на свободу совісті та віросповідання в Україні, яке полягає в порушенні прав та дискримінації православних християн УПЦ" ("Митрополит Онуфрій "поскаржився" ООН – в інтересах РПЦ і РФ", 1 лютого 2023 р.).

На противагу цьому ДЕСС вдалася до безпорадних аргументів про запрошення до складу експертної групи представника УПЦ МП (ним і став Бахов), який, втім, відмовився працювати і висловив недовіру чотирьом членам групи ("Російську церкву в Україні хочуть зберегти", 12 січня 2023 р.). Тоді ДЕСС звернулася до Київської митрополії УПЦ МП "з пропозицією надати письмові пояснення щодо наявності або відсутності церковно-канонічного зв'язку УПЦ з МП". У відповідь з явним знущанням було заявлено, що "позиція УПЦ з цього питання може бути представлена лише адекватному і неупередженому складу експертної групи".

Моє попередження владі

Позицію представника московської церкви ДЕСС прокоментувала дивовижно: "Нам така позиція незрозуміла". Що тут незрозуміло? Те, що УПЦ МП всіляко захищатиме свою приналежність до РПЦ? І що має компетентних юристів, які використають кожен привід для оскарження дій української влади? А їхні аргументи суди можуть визнати переконливими, бо вони висловлені юридично зрозумілою мовою. Чи незрозумілою є налаштованість московської церкви на реалізацію цілей Росії, із завданням максимальної шкоди Україні?

Українській владі потрібно нарешті зрозуміти, що форсуючи урядовий законопроєкт, вона ідеально вписалася в сценарій УПЦ МП зі збереження структур РПЦ в Україні та  дискредитації Української держави на міжнародній арені. Із непоправною шкодою для  національної безпеки і демократичному розвиткові. Пишу про це, щоб потім не казали, що "ніхто ж не попереджав".   

Замість того, щоб прямо заборонити діяльність РПЦ в Україні, для чого є всі підстави в українському і міжнародному законодавстві ("Україна зобов’язана заборонити Російську православну церкву", 7 грудня 2022 р.), ДЕСС обрала шлях судових позовів проти УПЦ МП. Позовів, яких юристи московської церкви зачекалися, бо це найпростіший і найдієвіший шлях збереження РПЦ в нашій державі, з використанням українського законодавства і за мовчазного сприяння української влади.

На щастя, від радості речники московської церкви втрачають пильність. Вони  демонструють, що після 24 лютого 2022 р. так нічого і не зрозуміли – ні в політичному, ні в суспільному аспектах – і нічому не навчилися.

А тепер - про бумеранг, згаданий на початку статті.

Одним із авторів експертизи був професор Ігор Козловський - відомий релігієзнавець із Донецького університету, громадський діяч, моральний та інтелектуальний авторитет, член "Групи Першого грудня". Він два роки утримувався в тюрмі терористів "ДНР" за проукраїнську позицію, його піддавали жорстоким тортурам. Звільнений з полону в рамках обміну, нині працює в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

І таку Людину українські структури РПЦ хочуть судити за "державну зраду"?!?

Бахов готує оскарження митрополита Онуфрія 

У відповідь на таке нахабство хтось може резонно запитати: а що робив митрополит Онуфрій тоді, коли над професором Козловським знущалися в російській катівні? Правильно, був членом Помісного і Архієрейського соборів Московського патріархату, а також Священного синоду. Брав активну участь в ухваленні рішень, які йшли врозріз з інтересами національної безпеки України. І головного з них – надання автокефалії Православній Церкві в Україні, яке Українська держава визнала елементом захисту від військової агресії Росії.

Для Путіна і Російської Федерації загалом "захист канонічної церкви" став одним із головних приводів до розпалення війни, яка - важливо пам’ятати - почалася 20 лютого 2014 р., а не через вісім років. Церква під керівництвом митрополита Онуфрія не тільки не спростувала брехні російського президента і патріарха Кіріла, а натомість взяла діяльну участь у підготовленні та поширенні пропаганди. А тепер ще й волає про "гоніння". 

Отже, є всі підстави для оскарження дій керівництва УПЦ МП за ознаками статті 111 Кримінального Кодексу: "Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України".

І тому варто зафіксувати поточний момент: погрозами проти експертів ДЕСС юридичний відділ УПЦ МП готує грунт для оскарження за державну зраду митрополита Онуфрія. Українці мають знати, хто запланував оцю "спецоперацію" і розпочав її виконання.

Проблема у тому, що цей сценарій вигідний нашому ворогу Росії, а не Україні. Конфлікти, безкінечні судові позови і засідання потрібні агресору, а не нам. І тому "Карфаген має бути зруйнований". Для захисту української незалежності та демократії якомога швидше має бути ухвалений законопроєкт "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій" (реєстр. № 8221). Кращі з пропозицій урядового проєкту теж можуть бути враховані.  

Микола Княжицький, український журналіст, народний депутат України, Еспресо, 17 лютого 2023 року.