Видання Великої української енциклопедії, обидві версії якої — паперова і електронна — мають бути завершені у 2026 році, може бути під загрозою насамперед через брак держфінансування.

На цьому наголосила директор державної наукової установи “Енциклопедичне видавництво” Алла Киридон під час засідання колегії Держкомтелерадіо, повідомляє  Укрінформ.

“Ми працюємо над двома версіями — електронною, яка почала діяти, і друкованою, де видано лише перший том за сприяння програми “Українська книга”, яка була в компетенції Держкомтелерадіо. Зараз оголошено, що 20 травня приймаються заявки на програму “Українська книга” в Інституті книги, і ми готуємо другий том для того, щоб цю заявку подати”, - зазначила Киридон.

Вона додала, що головним надбанням для видавництва наразі є портальна версія, на створення якої потрібно 290 тис. дол.

“Ми робили портал на голому ентузіазмі, потім долучили Інститут програмних систем НАНУ. Але проект потрібно реалізувати дуже швидко, і навіть 3 співробітники, яких взяли за сумісництвом у штат, не дуже рятують ситуацію. Бо портал має окрему схему, ширший контент — це озвучення кожної статті, відео, вікіфікація тощо. Виникає напруження у підготовці контенту, тому що до 2026 року має бути реалізований проект. Написати 80 тисяч гасел або статей різного обсягу — це дуже складно, тим більше, що енциклопедійний стиль вимагає особливого подання, це має бути еталонний варіант подачі інформації”, - підкреслила директор видавництва.

За її словами, ускладнює роботу насамперед брак коштів.

“Фінансування, яке є зараз, - лише на зарплату співробітників, а не на гонорари для авторів статей, не на підтримку проекту. І Мінсоцполітики та Мінфіну, можливо, слід подумати про створення окремого нормативного акта про впорядкування умов оплати праці працівників ДНУ “Енциклопедичне видавництво”, - запропонувала Киридон.

Вона уточнила, що у 2018 році фінансування проекту становило 5 млн 477,3 тис. грн, а реальні потреби були майже 9 млн, а саме 8 млн 960 тис. Цього року до цієї суми орієнтовно треба додати ще 4 млн грн.

“Друк першого тому обійшовся у 482 тис. В ньому була лише частина літери “А”. Другий том має завершити літеру “А”, але в ньому планується вдвічі більше сторінок, тож і коштів потрібно вдвічі більше. Ми дуже сподіваємося на програму “Українська книга”, якою опікується наразі Інститут книги, і хочемо зараз видати другий том, хоч пріоритет — портальна версія, тому що це швидке оновлення інформації. Ми плануємо в 3-4 останніх роки (перед завершенням проекту - ред.) уже з напрацьованим контентом випалити всі томи разом. Але все це потребує людей, грошей і часу. І без підтримки держави цього видання наша установа не витримає”, - підкреслила керівник.

Киридон наголосила також на ще одній з проблем - кадрового забезпечення. У штаті 67 посад, які не заповнені, бо 17 з них мають зарплати, нижчі за мінімальну, звідки й плинність кадрів. Тому бракує редакторів та інших працівників, потрібних для виробничого процесу. Тож Мінсоцполітики, на її думку, має переглянути тарифну сітку.