У Кабміні готують законопроєкт про переформатування соціальної допомоги. Виплати хочуть відв’язати від прожиткового мінімуму. За задумом, нова соціальна допомога залежатиме лише від базового доходу сім’ї. У разі запровадження змін обсяг державної допомоги можуть зменшити.

У 2024 році в Україні може з’явитися новий вид соціальної допомоги, який не залежатиме від прожиткового мінімуму — його вираховуватимуть на основі базового доходу родини. Про це нещодавно в інтерв’ю повідомила міністерка соцполітики Оксана Жолнович. За її словами, реальний прожитковий мінімум в Україні складає понад 6 тис. грн. Проте, як відомо, номінально він становить 2589 грн на місяць, і 2684 для працездатних осіб (станом на 1 січня 2023-го). Від цього показника залежать, зокрема, такі виплати:

• на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування;
• матерям-одиначкам;
• державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів;
• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• допомога з безробіття;
• допомога малозабезпеченим сім’ям;
• соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
• грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.

Є ряд обтяжуючих факторів, які сьогодні не дозволяють реально збільшувати прожитковий мінімум, каже міністерка Жолнович. Тож у відомстві планують переформатувати допомогу по бідності так, щоб вона не була прив'язана до прожиткового мінімуму, а нараховувалася відповідно до базового доходу родини.

"Базова величина для першого члена сім'ї складає 100% і дорівнює, скажімо, тих самих 6 тис. грн, бо якщо він чи вона живуть самі, то мусять витрачати кошти на всі базові потреби. Якщо є родина з трьох людей — мама, тато, дитина, то ми говоримо, що перший має точно мати 100%, другому ми порахуємо 70%, якщо це дитина, то це звісно 100%, бо на дитину видатки будуть трошки більші, якщо це людина з інвалідністю, також 100%, якщо це особа пенсійного віку, але в неї низька пенсія, це також 100%", — сказала Оксана Жолнович.

Тобто, залежно від категорії, людині будуть нараховувати 100% або 70% цього базового доходу. "Тоді складаємо все, що ці люди отримують, і дивимося, чи на кожного виходить такий базовий дохід. Якщо не виходить, різницю покриваємо цією уніфікованою соціальною допомогою", — пояснила міністерка.

Зменшити допомогу за рахунок тих, хто її не потребує: яка мета нового підходу

Встановлювати соціальні доплати, зважаючи на дохід не особи, а домогосподарства, — ідея не нова, розповів Фокусу економіст Олег Пендзин. Її давно обговорювали депутати комітету соцзахисту ВРУ. Крім того, дискутується ідея відійти від виплат за статусом і перейти на виплати за персональними особливостями.

Мета нововведення — скоротити витрати на соцдопомогу за рахунок тих, хто її не потребує

"Наприклад, є чорнобильці, — продовжує Пендзин. — Незалежно від того, в якому вони стані здоров’я, які потреби — як представники соціальної групи отримують виплати за статусом. Тобто вони отримують перелік пільг, виходячи зі статусу, але в межах статусу люди можуть мати різні потреби, — а виплата однакова".

Такі новації покликані зробити допомогу максимально адресною і справедливою через врахування реальних потреб у допомозі. "Зазвичай врахування сукупного доходу сім’ї дозволяє більш ефективно зрозуміти потребу домогосподарства чи родини в допомозі. Це дозволить скоригувати надання такої допомоги у бік її зменшення для тих, хто її не потребує. Але водночас, можливо, буде низка домогосподарств, де така допомога нараховуватиметься у більшому обсязі", — розповів Фокусу фінансовий експерт Ярослав Жаліло.

Про які саме суми може йтися, сказати складно — наразі Мінсоц не оприлюднив законопроєкт, адже робота над ним в урядових кабінетах триває. "Треба дивитися, як розраховуватиметься цей вид допомоги, які критерії призначення", — міркує Жаліло.

Нова соцдопомога — вже в 2024? Чи реально провести реформу виплат під час війни

Оксана Жолнович не уточнила, коли саме запровадять нову соцдопомогу, оскільки все залежить від швидкості проходження відповідної ініціативи у парламенті. Якщо це відбудеться швидко, з липня 2024 року можна було б запровадити ініціативу, додала міністерка.

Проте, на думку економіста Олега Пендзина, те, що у наступному році проведуть таку реформу, вкрай малоймовірно. "У 2024-му це точно впроваджуватися не буде, бо це повний перегляд підходів до соціальних виплат. Домогосподарства мають ставати основним платником податку. Не думаю, що під час війни це буде хтось змінювати", — зауважив експерт.

Олег Пендзин додав, що існує чимало ризиків для впровадження нової урядової ініціативи. "Перше питання — хто буде входити в це домогосподарство? По-друге, хто буде брати на себе відповідальність сплачувати податки в межах всіх членів домогосподарства? Третій момент — домогосподарство і сім’я — як вони кореспондують між собою — є часті випадки, коли люди ведуть спільне господарство, але в них свої доходи, свої бюджети. Ця ідея — занадто сира", — резюмував економіст.

Виплати та державний бюджет. Які видатки на соціальну сферу заплановано на 2024 рік

У 2024 році уряд планує підвищити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 12,8% — до 2920 грн. Разом з тим, також уряд закладає дворазове підвищення мінімальної зарплати: 7100 — з 1 січня та 8000 грн — з 1 квітня. Згідно з урядовим проєктом державного бюджету на наступний рік, на 5%, порівняно з нинішнім роком, збільшено видатки на Міністерство соціальної політики.

Врахування сукупного доходу сім’ї дозволить краще зрозуміти реальну потребу родини в допомозі, кажуть фахівці

Кошторис відомства наразі (до внесення змін, адже законопроєкт все ще на розгляді в парламенті, де будуть вносити зміни до документу і його додатків) складає 469,7 млрд грн. Зокрема, кошти соціальної сфери у 2024 році спрямують на:

• соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (особи з інвалідністю з дитинства, постраждалі від аварії на ЧАЕС, підтримка внутрішньо переміщених осіб) — 88,7 млрд грн. Сума на 2,6 млрд грн більша, ніж у цьому році;
• субсидії, компенсації за придбання твердого палива — 49,9 млрд грн (що на 12 млрд більше, ніж у 2023-му);
• соцзахист дітей та сім’ї — 27,6 млрд грн (+786 млн грн);
• соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю — 5,9 млрд грн (+2,4 млрд грн).

Крім того, уряд планує в наступному році проіндексувати пенсії за новою бальною системою. В результаті виплати можуть зрости у тих пенсіонерів, які давно вийшли на заслужений відпочинок, однак отримували менше за тих, хто має той самий стаж, але вийшов на пенсію відносно нещодавно.