"Затяжна артилерійська війна висуває до Росії вимоги уніфікації гармат та боєприпасів, інвестицій у масове виробництво та оптимального балансу за критерієм "вартість — ефективність".

Проаналізувавши заяви відомого російського прокремлівського блогера про інтенсивність використання стволів та снарядів у російській артилерії, наштовхнувся на кілька висновків.

1. Росія витратила основні запаси артилерійських систем часів СРСР.Збільшити чисельність артилерійських частин росіяни не зможуть, створення артилерійських дивізій, які анонсував Шойгу, здійснюватиметься внаслідок реорганізації наявних частин, оскільки все виробництво не зможе покрити ні бойові втрати, ні таке інтенсивне зношення стволів.

2. Застосування тактики артилерійського наступу, як це було у травні-серпні, вже неможливе через неочікувані масштаби витрат боєприпасів. Ресурс ствола Гіацинта не менш як 1500–2500 пострілів, а на практиці їх використовують ще більше.

3. Росія буде змушена скоротити та уніфікувати кількість типів артилерійських гармат та снарядів. На цей час у РФ прийняті на озброєння снаряди калібру 152 мм чотирьох типів, які не сумісні між різними гарматами.

4. Боєприпаси та гармати Гіацинт використовуватимуть до повної витрати, а потім будуть повністю зняті з озброєння на користь основної російської антисистеми Мста-СМ2. Гіацинт і снаряди до нього — надмірно коштовна і недостатньо точна система, проти Мста, і до того ж немає керованих снарядів у боєкомплекті.

5. Затяжна артилерійська війна висуває вимоги уніфікації гармат і боєприпасів, інвестицій у масове виробництво, оптимального балансу за критерієм "вартість — ефективність", використання гармат, до яких виробляються керовані та самонавідні снаряди. Зброя має бути збалансована за вартістю ураження та вартістю застосування. Саме вартість ураження та вартість застосування слід прораховувати насамперед, тому що без цього неможливо прораховувати тактичну доцільність та виробничі плани.

Джерело