Овочі та фрукти нікому збирати: заробітчани йдуть з полів – ціни підуть вгору і в Україні. Попит на яблука, апельсини, ягоди та інше росте через карантинного спаду виробництва. 

Про це повідомляє UBR, пише agronews.ua.

На сьогоднішній день світові виробники все частіше скаржаться на брак рук, а точніше – на неможливість через карантин залучати тимчасових іноземних працівників. В першу чергу це стосується виробників овочів, ягід і фруктів.

Це призводить до такого невтішного, в тому числі і для рядового українця, взаємопов’язаного ланцюжку: робітників не вистачає – виробництво падає – пропозиція товарів на ринку скорочується – ціни ростуть. Головним чином – не тільки в аграрній галузі, а й в товарах незавершеного циклу.

Деякі українські виробники, користуючись моментом, вважають за краще вивозити продукцію на експорт, намагаючись побільше заробити. До пори до часу і в Україні деякі імпортні позиції також будуть дорожчати.

“Така тенденція спостерігається вже рік. І зараз вона тільки посилюється. Це не означає, що такі процеси стосуються, наприклад, пшениці. У таких галузях сезонних робітників мало. Це вимагає високої кваліфікації, тому таку роботу виконують майже всі місцеві. Але є частка культур , що вимагають дійсно сезонних іноземців “, – повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Наприклад, це як раз і характерно для вирощування і збору ягід. Те ж – щодо фруктів і овочів.

В Іспанії багато фермерів, які так і не зібрали урожай. Спочатку ціни були низькими, оскільки іспанські аграрії хотіли хоч якось продати продукцію, але пізніше через обмежену пропозицію вартість різко злетіла. Такі цінові коливання стосуються головним чином продуктів вторинної потреби.

“Маються на увазі несоціальні продукти харчування. Сюди ж відносяться фрукти: яблука, нектарини, апельсини та ін. Частина їх вирощується в багатьох країнах (наприклад, Іспанії, Великобританії, Португалії), де зростання цін через брак працівників було сильним. Таких бідних країн, як Україна, це торкнулося менше, оскільки багато заробітчан залишилися на батьківщині “- розповів Дорошенко.

Крім цього, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу (ЕДК) Олег Пендзин акцентує увагу на ще одному моменті: хоч багато заробітчан і залишилися на батьківщині через карантинні обмеження, це не означає, що вони підуть на роботу тут. Є ризик, що Україна повторить досвід Іспанії.

“Безліч людей не поїхали за кордон, залишившись вдома. Але вони не будуть працювати в Україні за мінімальну зарплату. Вони звикли до інших грошей. Якщо ж наші виробники хочуть привернути сезонних працівників, вони повинні запропонувати адекватну винагороду, відповідне з польськими зарплатами”, – акцентує він.

Гострий дефіцит серед іноземних аграріїв в українських сезонних працівниках підтвердив і президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Правда, за його словами, те, що багато заробітчан залишилися на батьківщині, не зовсім відповідає дійсності.

Потрібно тільки, щоб, незважаючи на жорсткий карантин, було запрошення польського роботодавця і наявність чітко визначеного місця обсервації для проходження ізоляції.

“Існує дуже цікава особливість. Якщо ще в 2015-2016 роках близько 40% українців, які їхали на заробітки в Польщу, бачили себе саме в с / г, то сьогодні ця тенденція змінилася. Там тепер зайняті тільки 20% наших співгромадян. Люди не хочуть туди їхати: їх заробіток прямо залежить від примх природи “, – зазначив експерт.

Наші все частіше за кордоном вибирають роботу на виробництві, де немає залежності від погоди і рівня врожаю. Там вони можуть працювати по 10-12 годин і по 5-7 днів, заробляючи набагато більше, ніж в сільському господарстві. Крім того, працевлаштування в сільському господарстві обмежено. І з тих самих сезонних причин.

“Полуницю збирають три місяці, а яблука – місяць. Тут практичніше піти працювати на конвеєр. Загалом же в Польщі дефіциту в українцях поки немає. Це пов’язано з тим, що купа великих підприємств там працюють на зовнішні ринки країн Європи. Там теж карантин, тому неможливо завантажити промисловість на всю потужність “, – говорить він.

Але в найближчому часі така ситуація зміниться, коли почнуть скасовуватися карантинні обмеження в більш розвинених країнах. Поляки виявляться в ситуації, коли число роботодавців, бажаючих набрати до себе українців, не співпадатиме з реальним обсягом робочих рук. І більш за все така тенденція торкнеться продуктів незавершеного циклу.

“Наприклад, польські підприємства, що займаються виробництвом деталей до німецьких автомобілів. Як тільки в Німеччині знімуть карантин, німецькі автозаводи зароблять на повний обсяг, стрімко зросте і потреба в трудових мігрантах з України”, – робить висновок Воскобойник.

Що ж до розміру зарплат заробітчан в Польщі на сезонних роботах, як каже експерт, сказати щось складно. По-перше, сезон ще не почався, тому судити рано. По-друге, на такій роботі гроші платять в основному не за годину, а за обсяг виконаних робіт. Головне, що винагорода не може бути менше 2,8 тис злотих брутто щомісяця.