Збільшується кількість українців, які переконані, що навіть під час війни доцільно критикувати владу, якщо вона допустила помилкові чи неправильні дії.

Про це свідчать результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 30 вересня − 13 жовтня.

«У травні 2022 року (на початку вторгнення) більшість українців віддавали перевагу уникненню взагалі будь-яких суперечок. Тоді 68% вважали, що всі суперечки мають бути відкладені, а наполягали на допустимості критики – 26%.

Зараз, у жовтні 2023 року, ситуація стала діаметрально протилежною: тепер 70% українців вважають важливим критикувати можливі хибні рішення влада, а наполягають на уникненні будь-яких суперечок – 25%», – повідомили у КМІС. 

Зазначається, що у всіх регіонах України більшість населення вважають, що і зараз є сенс у тому, щоб критикувати можливі помилкові та неправильні дії влади. 

При цьому соціологи наголошують, що серед українців безумовним є запит на єднання та уникнення внутрішніх чвар. Зокрема, тому 81% українців виступають проти проведення виборів зараз.  

Водночас в Україні наростає критика дій центральної влади і бажання «змін». Соціологи вважають, що це пов’язане з існуванням корупції і небажанням українців замовчувати її.

«Пріоритетом лишається Перемога. Відповідно, це запитання відображає більшою мірою доцільність саме конструктивної критики можливих хибних дій влади. Українці хочуть конструктивних пропозицій, які би виправляли наявні хиби і які би наближали Україну до Перемоги», − прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Дослідження тривало з 30 вересня до 13 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2 007 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не могли потрапити мешканці тимчасово окупованих територій, а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% − для показників, близьких до 10%, 1,1% − для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Але соціологи переконані, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.