29 січня в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут — річницю бою 1918 року, коли студенти та гімназисти стали на захист Української Народної Республіки від більшовицького наступу. Подвиг юнаків став символом самопожертви, стійкості та боротьби за незалежність, актуальним і сьогодні.

Наприкінці 1917 року Радянська Росія розпочала відкриту військову агресію проти УНР. Прагнення України до самостійності спричинило створення у Харкові так званого «українського радянського уряду» та початок наступу на Київ.

Українське командування очікувало удару з Полтавського напрямку, однак ключові події розгорнулися на Чернігівщині. Стратегічно важливу залізничну станцію Бахмач обороняв загін Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького. Згодом до них приєдналися студенти Українського народного університету, Київського університету Святого Володимира та гімназисти старших класів.Сформувавши першу сотню Куреня Січових стрільців, вони зайняли оборону поблизу станції Крути — за близько 130 кілометрів від Києва.

Уранці 29 січня 1918 року більшовицькі війська чисельністю від 4 до 7 тисяч осіб розпочали наступ. Українських захисників було лише 300–600. Бій тривав кілька годин: українці відбили кілька атак і завдали ворогу значних втрат — до 300 осіб.

Після наказу про відступ частина студентської сотні втратила орієнтир і потрапила на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 полонених юнаків були закатовані та страчені.

Бій під Крутами дозволив на певний час стримати просування більшовиків, що дало змогу українським силам організовано відступити, зруйнувавши мости й дороги. Це, зокрема, допомогло Симону Петлюрі придушити більшовицьке повстання на заводі «Арсенал» у Києві.

Події під Крутами відбувалися паралельно з дипломатичними переговорами УНР із країнами Четверного союзу. Уже 9 лютого 1918 року було підписано Берестейський мирний договір, яким Українську Народну Республіку визнали незалежною державою, а її армія отримала міжнародну підтримку в боротьбі проти більшовицької агресії.