Як свідчить досвід ведення сучасних військових конфліктів, для успішного управління військами й досягнення перемоги необхідно отримувати своєчасну, повну і достовірну інформацію як про наземного, так і повітряного противника. Це – аксіома. При цьому побудова ефективної протиповітряної оборони (ППО) набуває пріоритетного значення. Одним з найбільш дієвих засобів, що здатні забезпечити ефективне цілодобове ведення розвідки повітряного противника незалежно від пори року та метеоумов, залишаються радіолокаційні станції, якими оснащено радіотехнічні війська ПС ЗС України.

Про це пише Сергій Воронков, кореспондент АрміяInform.

На розвиток сучасних засобів радіолокації та покращення їх ефективності впливає правильне визначення обрису та основних тактико-технічних вимог до перспективних засобів радіолокації. Вибір шляхів і напрямів розвитку військової радіолокації ЗСУ обов’язково має враховувати світові тенденції розвитку аналогічних систем.

За останні роки парк радіолокаційних засобів інтенсивно оновлювався

Як повідомили АрміяInform у Центральному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗС України) радіотехнічні війська нині належать чи не до єдиного сегменту вітчизняної системи ППО, у якому спостерігається сталий розвиток і підйом. Насамперед, це забезпечується за рахунок досить інтенсивного в останні роки оновлення парку радіолокаційних засобів різних класів та призначення.

Також слід констатувати підйом галузі військової радіолокації в цілому завдяки потужному промисловому потенціалу. Так, Україна залишається однією з десяти держав, здатних розробляти і серійно виготовляти локатори за замкненим циклом. Причому різного призначення, класу, діапазонів хвиль, і цей спектр дедалі розширюється. До того ж така вітчизняна продукція має чудову репутацію у світі і є конкурентоспроможною.

Але для забезпечення сталого розвитку галузі необхідною умовою є збалансована тріада складових: достатній науково-технічний заділ, розвинена виробничо-технологічна база та набір передових технологій.

Досвід або науково-технічний заділ і виробнича база провідних підприємств галузі не викликає сумнівів. Що ж до передових технологій, то і тут можна відзначити певні успіхи. Зокрема, впровадження цифрових циліндричних активних антенних решіток; виготовлення безредукторних двигунів і побудова нових приводів на основі частотних перетворювачів (відхід від складних редукторних систем); використання сучасних цифрових датчиків кута нахилу, кута повороту; перехід на РЛС із твердотільним прийомо-передавачем.

Отже, Україна нарешті поступово відходить від лампової й вакуумної техніки, нехай і не у всіх діапазонах з огляду на високу вартість таких процесів. Відбувається і перехід на модульну побудову на так званих палетах – транзисторних підсилювальних модулях.

На конкурентоспроможність на світовому ринку впливає вартість зразків вітчизняної розробки, що, як правило, у 2–4 рази нижче, ніж у закордонних аналогів. До того ж закордонні вироби вимагають окремої оплати техобслуговування, ремонту і навчання фахівців. А у вітчизняних підприємств у вартість готового виробу входить весь комплекс послуг. Враховуючи зазначені чинники, радіотехнічні війська ЗСУ нині – один з високотехнологічних родів військ, що набув найдинамічнішого розвитку.

Передбачена закупівля нових і модернізованих зразків радіоелектронної техніки вітчизняного виробництва

Попри досягнення, нині на озброєнні війська досі залишається значна кількість радіолокаційних засобів з тривалими термінами експлуатації, морально і фізично застарілих, що не можуть спрягатися із сучасними автоматизованими системами управління та потребують модернізації або заміни на нові зразки.

Крім того, анонсованою програмою розвитку радіотехнічних військ у перспективі передбачено формування додаткових 13 автоматизованих радіотехнічних підрозділів. Це дозволить наростити спроможності виявлення повітряного противника на середніх і малих висотах.

Для реалізації цієї програми й переоснащення нинішніх підрозділів передбачається закупівля до 180 одиниць нових (зокрема, дистанційно керованих) та 122 одиниць модернізованих зразків радіоелектронної техніки вітчизняного виробництва. Для технічного переоснащення комплексів засобів автоматизації передбачається закупівля 53 одиниць автоматизованої системи управління авіацією та протиповітряної оборони 9С162-4Р також українського виробництва.

РЛС 80К6КС1 готують до державних випробувань

Безумовно, це потребує кваліфікованого супроводження з боку науково-дослідної установи Замовника. Так, основні зусилля ЦНДІ ОВТ ЗС України в розбудові української радіолокації спрямовані на забезпечення війська зразками для підвищення рівня інформаційного забезпечення про повітряну обстановку. Особлива увага – забезпечення постійного радіолокаційного поля нижнього ярусу висот уздовж кордону та важливих державних об’єктів.

Останнім часом прийнято на озброєння (постачання) низку РЛС, а саме: нові – чергова РЛС метрового діапазону «Малахіт», РЛС бойового режиму 79К6 «Пелікан», вторинний радіолокатор «Траса-М»; модернізовані РЛС П-18МА, П-19МА, 5Н84АМА, РСП-10МА; модернізований радіовисотомір ПРВ-16 МА.

Нині Інститут провів підготовку державних випробувань РЛС 80К6КС1 – для застосування у складі зенітно-ракетного озброєння. Це забезпечить збільшення дальності виявлення цілей і точність стрільби. Крім того, тут проводять науково-дослідні роботи з дослідження прогнозування змін кількісно-якісного стану парку ОВТ номенклатури ПС ЗС України на середньострокову перспективу, зокрема, розроблено методики:

­­- оцінки факторів ризику у виконанні дослідно-конструкторських робіт зі створення зразків ОВТ;

­ ­- запропоновано та апробовано науково-методичний апарат обґрунтування тактико-технічних вимог до РЛС маловисотного поля на повітряній платформі (прив’язні аеростати тощо);

­­­- розроблено методику визначення технічного стану парку радіотехнічних засобів та прогнозування його змін на середньострокову перспективу;

­­- удосконалено визначення науково-технічного рівня перспективних зразків РТЗ.

Створено всі умови для сталого розвитку військової радіолокації

Нині велику увагу приділяють системним дослідженням з пошуку раціональних шляхів розвитку системи висвітлення повітряної обстановки в інтересах ППО. Так, ведуться наукові дослідження зі створення активно-пасивної системи виявлення й визначення координат об’єктів за їх радіовипромінюванням шляхом застосування комплексів контролю радіоелектронної обстановки типу або подібних до відомої «Кольчуги».

Окремо зазначимо внесок інституту в розвій спеціальних радіотехнічних засобів. Найвагомішим науковим результатом з відповідною практичною реалізацією досліджень є прийняття на озброєння радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби 1Л220УК «Зоопарк-3». Саме активна фаза бойових дій на сході України вказала на гостру потребу в таких засобах.

Тому інститут у стислі терміни виконав комплекс науково-технічного супроводження цієї розробки – від формування тактико-технічного завдання на дослідно-конструкторську роботу до розробки програми і методик державних випробувань зразка, які успішно проведені торік у квітні.

Нині в Україні створені всі необхідні умови сталого розвитку військової радіолокації. Але залишається невирішеною низка нагальних питань. Зокрема, забезпечення суцільного радіолокаційного поля на малих та гранично малих висотах, що є одним з основних напрямів досліджень у галузі розвитку військової радіолокації. Тож у цьому напрямку, як кажуть, є над чим працювати і що вдосконалювати.