У п’ятницю, 24 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Сергієм Шпількою та Іваном Кавкою, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Прощання з воїном Сергієм Шпількою розпочнеться о 09:00 у церкві Святих Володимира і Ольги у Винниках (вул. Жупан, 4а). Прощання з воїном Іваном Кавкою розпочнеться о 09:30 у церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові (майдан святого Івана Павла ІІ).

Чин похорону захисників Сергія Шпільки та Івана Кавки відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 буде міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Сергій Шпілька (22.12.1983-19.05.2024) Уродженець села Догмарівка Херсонської області. Тут закінчив Догмарівський ліцей Генічеської міської ради.

Понад 10 років тому переїхав до м. Винники Львівської області. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Винниківська тютюнова фабрика». У вільний час захоплювався рибальством, за словами близьких, він ніколи і нікому не відмовляв у допомозі.

Бойовий медик. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Запорізької та Донецької областей. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант».

У Сергія Шпільки залишилися дружина і доньки.

Іван Кавка (06.08.1989-20.05.2024) Уродженець села Горінчово Закарпатської області.

Навчався у Горінчівському ліцеї Горінчівської сільської ради. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в місті Бровари Київської області.

Працював в деревообробній сфері, займався будівництвом каркасних будинків та альтанок. Зі слів рідних, Іван Кавка був дуже хорошим батьком, чоловіком та зятем. Мав розвинені лідерські якості, вирізнявся мужністю, комунікабельністю, дружелюбністю та щирістю.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист держави від загарбників. Спершу вступив до лав територіальної оборони, згодом вступив до Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на південному напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади, згодом – 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Під час проходження служби також займався розмінуванням територій.

У Івана Кавки залишилися дружина, 7-річна донька, сестра, теща з тестем, велика родина та багато друзів.