Як передає Укрінформ, текст проєкту №4470 "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції", який був внесений 7 грудня групою народних депутатів, з'явився на сайті парламенту.

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт враховуватиме рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, яким було визнано неконституційними окремі частини Закону України «Про запобігання корупції», і внаслідок якого НАЗК втратило значну частину своїх повноважень. Водночас, проєктом відновлюється інституційний механізм запобігання корупції.

"Пропонується відновити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, у тому числі щодо суддів та суддів Конституційного Суду України, зі встановленням окремих особливостей щодо порядку реалізації Національним агентством повноважень стосовно них, що спрямовані на забезпечення неухильного дотримання гарантій їхньої незалежності. Такий підхід враховуватиме Рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 та дозволить зберегти ефективність та пропорційність інституційного механізму запобігання корупції", - стверджують автори проєкту.

Загалом, законопроєктом пропонується відновити повноваження НАЗК шляхом наділення його необхідними повноваженнями та правами з метою їх реалізації. Зокрема, визначити порядок реагування НАЗК на виявлення порушень закону, ознак корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Так, проєкт передбачає відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; запровадження правового регулювання особливостей врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, порядку здійснення контролю та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування; порядку здійснення деяких додаткових заходів фінансового контролю; забезпечує правове регулювання щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Водночас, проєкт встановлює деякі особливості реагування у разі вчинення суддями або суддями Конституційного суду України корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Також, законопроєкт пропонує встановлення особливостей проведення повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів Конституційного суду України.

Зокрема, НАЗК буде позбавлене права вносити припис керівникам відповідних органів, у разі виявлення порушення вимог щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, суддів Конституційного Суду України. Про виявлення таких порушень Національне агентство має інформувати відповідно Вищу раду правосуддя або Конституційний суд України. Вища рада правосуддя, Конституційний суд України відповідно до наданих законом повноважень будуть вирішувати питання про притягнення судді, судді Конституційного суду України до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Також припис Національного агентства не вноситься з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею Конституційного суду України конституційного провадження.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, вчиненого суддею, суддею Конституційного суду України, протокол про таке правопорушення складає голова Національного агентства або його заступник та направляє його до суду у визначеному законом порядку, а також інформує про це відповідно Вищу раду правосуддя або голову Конституційного суду України.

У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, вчиненого суддею, суддею Конституційного суду України, обґрунтований висновок затверджує голова Національного агентства або його заступник та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також інформує про факт затвердження такого висновку відповідно Вищу раду правосуддя або голову Конституційного суду України.

Як зазначають автори проєкту, запропонований інституційний механізм щодо контролю за дотриманням суддями антикорупційного законодавства відповідає практиці країн-членів GRECO, хоча єдина універсальна модель у цій сфері відсутня.

Також запропонований механізм контролю та перевірки декларацій суддів вкладається у практику та рекомендації різних органів та інституцій ЄС та Ради Європи.