Перший в Україні продовольчий банк невдовзі запрацює у Львові. За його створення взявся львів’янин, який понад 20 років прожив у Німеччині. Охрестили ініціативу «Тарілка», за основу взяли німецький досвід. За допомогою проєкту, наголошують волонтери, вдасться зменшити кількість органічних відходів і нагодувати нужденних.

«Тут, наприклад будуть фрукти, овочі, там — м’ясне, хліб, булки і так далі. А тут буде косметика, там — шампуні деколи дають – побутові якісь речі, хімія. Там поставимо щось на кшталт каси. Ми хочемо це безкоштовно робити, але каса у сенсі, щоб людина реєструвалася», — так виглядатиме перший у Львові соціальний магазин, розповідає ініціатор «Тарілки» Ростислав Косюра.

За основу чоловік взяв німецький досвід подібної ініціативи, адже і сам тривалий час мешкав у Німеччині. Каже — аналогічний проєкт —  DIE TAFEL — там успішно існує вже 23 роки:

«Загалом я так, у своїх мріях, запланував мінімум 10 таких приміщень тільки у Львові. В Ульмі, де я виріс і де я вчив як це має виглядати, то там є п’ять таких на 120 тисяч людей. Взагалі я виріс у Німеччині і там всі знають що таке DIE TAFEL — продовольчий банк. У кожному місті є, там майже 1000 філій».

У найближчих планах львівських волонтерів також придбання вантажівки, яка буде збирати продукти у магазинах, розповідає співорганізатор «Тарілки» Іван Павліш:

«Приміщення повністю дозволяє Кульпарківську 158 зробити таким центром логістики для майбутніх відділень «Тарілки». Тут ми могли би облаштувати приміщення для продуктів, які не так швидко псуються і звідси їх розвозити по інших наших точках та передавати партнерам».

Зараз навколо ініціативи у Львові об’єднались близько сотні волонтерів з різних благодійних організацій. Серед них і спільнота взаємодопомоги «Оселя», яка опікується безпритульними майже два десятки років. Її представниця Наталя Саноцька каже – радіє, що суспільство дозріло до таких рішень як «Тарілка»:

«Мені здається, такі практики не тільки допомагають нужденним людям, але й міняють і саме суспільство — відношення до бідних людей міняється, чутливість суспільства до таких маргіналізованих осіб. Є люди, які мають помешкання, але вони не мають чим опалювати, не мають грошей на їжу, тому це дуже важлива практика».

Волонтери наголошують, «Тарілку» створюють не тільки для безхатьків. Клієнти соціальних магазинів — пенсіонери та усі, хто мешкає за межею бідності. І наголошують, у приміщенні «Тарілки» можна буде не тільки взяти їжу, але й поїсти на місці, -— розповідає волонтерка Олеся Яремчук:

«Ми мали амбітні плани запуститися на Святвечір, але, як бачимо, не все так швидко. Але зараз нам вдалось зібрати цю суму для ремонту першого приміщення. Ми вболіваємо, щоб це було якомога швидше, щоб ми могли привести до ладу це перше приміщення. Потім будемо потихеньку робити і інші. Головне щоб воно запрацювало, запрацювала видача їжі».

Торік Україна посіла 9-те місце в світі за кількістю виробленого сміття, третина з якого — органічні відходи. Наразі, як розповіли у «Тарілці», кілька мереж супермаркетів у Львові погодилися віддавати продукти, які можуть не продатися і стати сміттям. Тим часом у деяких ресторанах та готелях волонтери збиратимуть готову їжу-залишки, для їдальні «Тарілки».

«Уявіть собі якби наприклад в кожному місті, обласному центрі було о декілька продовольчих банків, а в кожному районному центрі хоча би був один, то яку кількість продуктів тоді супермаркети могли би не викидати, не спалювати, не переробляти, а просто передавати людям, а люди би могли це споживати», — прогнозує Іван  Павліш і додає, що така перспектива може стати реальністю. Адже зараз працює у складі команди, що  у підкомітеті Верховної ради розробляє законопроект, який мав би поширити практику продовольчих банків всією Україною.

Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо