Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели презентацію монографії «Слов’яни і Русь у ранньому середньовіччі. Передумови і початки формування імперії русів» професора завідувача кафедри давньої історії України і архівознавства ЛНУ ім. І.Франка Ольги Щодри.

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич назвав презентацію тристоронньою творчою зустріччю українських учених, громадсько-політичних діячів та підприємців навколо знакової книги з нашої давньої історії, наголосивши на винятковій важливості теми і переконливій науковій аргументованості дослідження для світоглядної орієнтації і діяльності представників української нації.

Головне слово було надано професору Ользі Михайлівні Щодрі. Учена розпочала із своєрідного вступу, із важливих думок і міркувань, які стали місточком до фахової розповіді про монографію. Ольга Михайлівна розпочала з того, що нашій державності сьогодні не 30 і не 100 років, що наша державність починається не від часів Гетьманщини і не від дати, коли вперше було згадано Русь, а значно раніше. Учена розмірковувала та розповідала також: про сучасний стан української історичної науки давнього періоду історії України і про тривалу замовчуваність в Україні теми Руси; про фальшування нашої історії германцями і московитами (зокрема, про нав’язувану нам довгий час їхню норманську теорію, в основі якої лежить не наукова, а політична доктрина, яку створили на замовлення московських царів німецькі вчені Ґ. Байєр, Ґ. Міллєр та А. Шльоцер. За цією безглуздою теорією українську державу Русь заснували скандинави у 862 р., а тому Русь виступає невід’ємною частиною історії московитів Московії-Росії); про те, що, на жаль, наша держава не контролює питань власної національної історії; про те, що в українській науці сьогодні панує проросійська історична школа М.Котляра і П.Толочка; про потребу святкування в Україні Дня Державності; про небезпечну позицію деяких сучасних українських журналістів у тому, що важливою з їхнього погляду є сучасна наша історія і нецікавою – давня…

Далі учена перейшла до конкретних історичних питань монографії: складних проблем політичного розвитку слов’ян у ранньому середньовіччі та передумов і початків формування української імперії Руси, зупинившись, зокрема, на наступних питаннях, розглянутих у монографії:

1. Питанні економічного піднесення слов’ян Балтійського Помор’я і його значення для розуміння економічних і політичних процесів у ранньосередньовічній Європі, що є важливим, зокрема, для з’ясування початкової історії Руси. Учена говорила про славну історію балтійських слов’ян, про приблизно 4000 слов’янських (у тому числі руських) городів VІ – VІІІ ст. у Балтійському Помор’ї та про те, що південно-західне Помор’я в економічному розвитку випереджувало інші області Балтики. У землях скандинавів (германців) міста виникли у VІІІ ст. – пізніше за слов’янські у Балтійському Помор’ї і були значно менш чисельні у порівнянні з чисельнісьтю городів слов’ян.

2. Питанні перших писемних свідчень про русів та початків становлення Руської імперії за арабськими, візантійськими та західноєвропейськими джерелами, які заперечують германсько-московитську «норманську теорію», стверджуючи факт існування української імперії – Руси уже наприкінці VІІІ – на поч. ІХ ст. Особливо вагомим доказом мовленого учена назвала свідчення єпископа Пруденція (автора Бертинської хроніки), за інформацією якого у 838–839 рр. посольство русів, правитель яких йменувався імператором, приймали візантійський імператор Теофіл і імператор франків Людовик Благочестивий. Цю інформацію, на думку доповідачки, можна вважати першою датованою згадкою про українську імперію Русь.

3. Питанні ролі слов’ян і русів на європейських і міжконтинентальних торговельних шляхах, зокрема, торговельних шляхах у Центрально-Східній Європі (шляхах від Дунаю до Волги та від Балтики до Чорного моря), які, за Ольгою Щодрою, проклали слов’яни (головно руси), а не скандинави (як стверджують прихильники «норманської теорії»), свідченням чого є середньовічні писемні джерела, матеріали археологічних досліджень, а також відкриття численних ранніх слов’янських міст-городищ і поселень у Балтійському Помор’ї, в межиріччі Лаби і Одри, на території України і в Подонні.

Учена розповіла й про інші питання, розглянуті у науковій монографії, які разом із згаданими питаннями у фахово глибокій і багато аргументованій розповіді Ольги Михайлівни Щодри відкрили для учасників презентації правдиву, досі незнану та захопливу історію наших предків – слов’ян і русів І-го тисячоліття н.е.

Дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич висловив критичну думку про погляди відомого українського історика та поліглота Омеляна Пріцака на історію України-Руси, який, зокрема, у праці «Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім», згадуючи титул на печатці дружини Олега Гориславича патриціанки Феофано Музалон: «APXONTHCH РОСІАС, замість перекласти «княгиня Руси» свідомо переклав «княгиня Росії».